Regional Landscape Park Znesinnya


Regional Landscape Park Znesinnya
IUCN category V (protected landscape/seascape)
Lion mountain.jpg
Map showing the location of Regional Landscape Park Znesinnya
LocationLviv, Ukraine
Coordinates49°50′48″N 24°03′41″ECoordinates49°50′48″N 24°03′41″E
Area312.1 ha
Established1993
Governing body
Regional Landscape Park Znesinnya
Director: Ruslan Grezanik[1]
79024, Ukraine, Lemberg, vul. Novosnesenska 32
Regional Landscape Park Znesinnya (ukr.: Регіональний ландшафтний парк «Знесіння») is the largest park in LvivUkraine. It is located in the north-east part of the city and reachable within a 20min walk from the Ratusha (City Hall) and the Rynok Square (Market Square[2] . Together with the Vysokyi Zamok (High Castle) the hills of Park Znesinnya form Lviv’s distinctive city skyline, known from drawings going back to the 16th century.
The park is located on green hilly parts of the historical village Znesinnya which was named after the Christian holiday of Ascension[3] . Therefore it is one of the first areas settled by men inside the present boundaries of Lviv. Being commenced due to a public initiative in 1993, Park Znesinnya is one of the first Regional Landscape Parks in Ukraine founded within the territory of a large city. TheNGO “Regional Foundation Znesinnya” started to claim for the protection of the area informally in 1990, getting registered in 1991 as a non-governmental, non-profit organization.[4] The park is managed by the park administration as a subunit of the city department of urban development and supported by „Regional Foundation Znesinnya”. Following Ukrainian legislation on natural environment protected areas the park provides not only typical recreational park functions with tourism, but also environmental protection and environmental education.[5]
Park Znesinnya covers a total area of 312 hectares and includes rare specimens of plants, as well assandstoneslimestones containing fossils, hills covered by forests and picturesque valleys with ponds and streams. Regional Landscape Park Znesinnya is located on the main European watershedthat separates the Baltic and the Black Sea. Therefore the green hills of Znesinnya are a part ofRoztochia[6] , a mountain range connecting Poland and Ukraine. Parts of Roztochia are under protection, in Poland as a National Park and in Ukraine as a Biosphere Reserve.
Including the Open-Air Museum of Folk Architecture in Shevchenkivskyi Hay (Shevchenkivskyi Grove) it contains one of the most famous tourist attractions of Lviv. Located close to the old town and the area under UNESCO protection, Znesinnya has several entrances from various streets, free for one’s choice to walk.[7]
Example alt text
Info maps guide the way
Example alt text
View over the northern part of the park

Natural points of interest[edit]

The highest point of the park is Leva (Lion's) Mountain (389 m above sea level) and is declared a geological monument of nature. As traces of the sea covered the landscape 20-25 million years ago, marks of shells ofextinct mollusc can be found in the limestone[8] . A well-maintained path to the top of Leva Mountain starts at Dovbusha Street. It is also easy to reach by feet coming from the High Castle (Vysokyi Zamok) and Kryvonosa Street.
In the eastern part of the park Khomec' Mountain (306 m above sea level) is situated – a unique monument of steppe and rock vegetation, as sleep-grass dev'yasyl, tarragon and flax can be found here.[9]
Further interesting natural spots are
  • „Stara Strilnycya” park,
  • Stefana Mountain,
  • Baba Mountain,
  • the streams of Hlybokyj and Khomec'.
A part of the park's forest carries the name “Kaiserwald”. It was established during rule of the Austro-Hungarian Empire and dedicated the Austrian emporer who was visiting the place. Park visitors can cross it on the so-called Kaiser-Pass. It is widely vegetated by pine and spruce as well as birch and red oak. In spring the colourful blossoms on pear, cherry and apple trees can be observed here.

Historical points of interest[edit]

Park Znesinnya contains a huge variety of traces of the past, such as relics of old settlements, churches, monasteries, sacral objects and an old cemetery. Furthermore one can find examples of industrial construction from the beginning of the 20th century, former sandpits, stone quarries as well as traditional cottages.
Important archaeological sites inside Park Znesinnya are:
  • the relics of fortified settlement and worship on Baba Mountain (9th – 11th century; 13th century),
  • the settlement at the Svitovydove Field (10th – 11th century),
  • the foundations of a defensive tower (13th – the beginning of the 14th century) that earlier were a place of worship and defence in the 9th – 5th century B.C. and are currently occupied by the St. Illya Greek-Catholic Church from the 17th century.
An important historical place is the old Znesinnya cemetery (19th century) with the common military grave of the Ukrainian Sitchovi Stril’ci (Sitch Riflemen)[10] [11] [12] , unique in Lviv as the only military one being not destroyed after World War II, the grave of the Talerhof concentration camp prisoners and other historical graves as well.
Common grave of the Talerhof concentration camp prisoners
One of Lviv's most popular tourist spot is the Museum of Folk Architecture in Shevchenkivskyi Hay (Shevchenkivskyi Grove). Here examples of 17th – 20th century Ukrainian architecture as well as some rich ethnographic collection are shown. St. Mykola Church from the 18th century is as well located here.
Further architectural and religious points of interest are:
  • the St. Illya Church (17th century),
  • the Woyciekh Monastery Complex (16th century),
  • the Ascension of Jesus Church (beginning of 20th century) situated at the place of a former wooden Church from the 16th century.
Moreover examples of housing and industrial buildings – an alcohol and pharmaceutical factory from the beginning of the 20th century – can be found inside Park Znesinnya.

Activities[edit]

Example alt text
Ski slope during summer
Example alt text
Hut for picknicks
The park area is having a convenient microclimate and is a suitable choice of options for ecotourism as it provides various opportunities for recreation. It has numerous natural facilities as well as picturesque forest round tracks and excellent viewpoints. People use Znesinnya area for a huge variety of sports such as running, hiking, cycling, skate-boarding, gymnastics and fishing. Providing a ski slope Znesinnya is Lviv's top spot for skiing and sledging in wintertime.[13]
There are historical railways placed inside the park's territory which are unsteadily used for historical tourist trains.[14] [15][16]
Touristic train on a tour through the park

Education[edit]

The park contains an educational center that offers trainings in natural environment monitoring and environmental-friendly management of natural resources to pupils and students. In summer international environmental youth camps are organized.

Threats to the park[edit]

Besides erosion of the soil and trash on the area Park Znesinnya is currently threatened by illegal cutting of wood[17] and illegal construction sites inside the park boundaries.

External Links[edit]

References[edit]

  1. Jump up^ "У Львові призначили нового директора парку «Знесіння»".
  2. Jump up^ On the Trail of Fascinating Corners of the Borderland. Bydgoszcz: Agencja Promocyjno-Wydawnicza UNIGRAF. 2008. p. 50. ISBN 978-83-60823-09-5.
  3. Jump up^ Shuk, Ihor. "Вул. Старознесенська - парк “Знесіння”".
  4. Jump up^ Zavadovych, Oleksandr. "...Our environment directly influences our mental state, our human relations, and our attitude toward life.".
  5. Jump up^ Koynova, I.; O. Zavadovych (2005). "Особливості функціонування та можливості збалансованого розвитку регіонального ландшафтного парку" Знесіння""Vysnuk Lviv University. Ser. Geogr. 32: 121–129. Retrieved 4 November 2013.
  6. Jump up^ Buraczyński (red.), Jan (2002). Roztocze. Środowisko przyrodnicze. Lublin. p. 327. ISBN 83-87399-10-8.
  7. Jump up^ "ЮНЕСКО може виключити Львів зі списку пам’яток, якщо Ландшафтний парк «Знесіння» почнуть забудовувати".
  8. Jump up^ "Регіональний ландшафтний парк "Знесіння"".
  9. Jump up^ Lysenko, H.; Danylyk, I.; Borsukevych L. (2010). "Порівняльна синфітоіндикаційна оцінка Подільських лучних степів"Visnyk Of Lviv University. Biology Series 53: 9–18.
  10. Jump up^ "У Львові вшанують пам’ять стрільців УГА".
  11. Jump up^ "Сьогодні на «Знесінні» вшанують пам`ять стрільців УГА".
  12. Jump up^ "Сьогодні у Львові вшанують стрільців Української галицької армії".
  13. Jump up^ Polishuk, Kateryna. "У львівському ландшафтному парку «Знесіння» розпочали будувати розважальні споруди". Retrieved 4 November 2013.
  14. Jump up^ КОЗИРЄВА, Тетяна. "У подорож – паровозом".
  15. Jump up^ Deputovych, Ulyana. "Колія у невідомий Львів".
  16. Jump up^ "Львовом пустили паровоз із червоною зіркою".
  17. Jump up^ "Громадськість не дала зрізати дерева у Львові в парку «Знесіння»".

Словник

Словник

А

  • Аби — Антибільшовицький народний фронт (Мехіко)
  • Абис — щоб
  • Адамашка — рід шовкової тканини; тут шовкова одежа
  • Адомашки — шовкова тканина
  • Аж — коли
  • Айно — так; тут — тільки
  • Аквавіточка — горілка (спотворене з лат.)
  • Аль — але
  • Альбо — або
  • Амбурк — Гамбург
  • Арештована гарматами — озброєна гарматами
  • Асесор — тут становий пристав
  • Атрамент — чорнило
  • Ачей — може
  • Аще — якщо

Б

  • Багна — трава
  • Бадва — обидва
  • Базавлук — річка, права притока Дніпра; острів Базавлук (Чортомлик), на якому була Запорозька Січ
  • Байдувати — байдикувати, гуляти, нічого не робити
  • Байрак — невеликий ліс по степових ярах та балках
  • Бакскар — хвостовий вагон
  • Балухатий — банькатий, лупатий
  • Бангов — вокзал
  • Банда — музика, оркестр
  • Бандурки — картопля, бараболя
  • Банно — сумно
  • Банувати — тужити, сумувати, шкодувати, журитися
  • Банюр — глибоко розмитий берег річки
  • Барбоси — тут жандарми і поліцаї
  • Барва — формений одяг (козацький чи солдатський)
  • Бардз — дуже
  • Бардзо — дуже
  • Барз — дуже
  • Барзе — дуже
  • Барзо — дуже
  • Барзо дивен — дуже дивний, дивовижний
  • Барило — бочонок
  • Баркан — дощатий тин
  • Барма — мундир
  • Барс — дуже
  • Барс би-м рад — дуже був би радий
  • Бас — тут: наглядач, господар, підприємець, наставник
  • Басани — обшивка одежі для прикраси
  • Басурман — магометанин, зокрема татарин; вживалося і як лайливе слово
  • Басурманський — магометанин, зокрема татарин; вживалося і як лайливе слово
  • Бати — 1) батоги; 2) бити
  • Батюхна — батько
  • Бача — вівчар
  • Баша — паша
  • Баюра — велика, глибока калюжа
  • Без — через
  • Без ліс — через ліс
  • Бекет — сторожа
  • Бербениця — діжка для сиру
  • Бервено — дерево, колода
  • Берти — копати, рити
  • Бесіда — розмова
  • Бетяр — гультяй
  • Бефель — наказ
  • Би — аби, якби, щоб
  • Би’м — я, мене, а також — щоб я
  • Бинда — стрічка для підтримування волосся (дівочий головний убір)
  • Биндочка — стрічечка
  • Бирка — вівця
  • Бити — бути
  • Бицюга — худоба
  • Биця — худоба
  • Бичувати — припрягати до однієї пари волів чи коней ще одну або кілька попереду, коли важка поклажа
  • Бігар — палиця, батіг
  • Бідити — бідувати, терпіти біду, лихо, нещастя
  • Бізмаль — мабуть
  • Бізувати — ручатися, запевняти, бути в змозі
  • Бізуватися — братися за щось
  • Бізун — нагай
  • Біларапська земля — білоарабська; тут турецька
  • Білиця — білка
  • Білозір — ясноликий, мудрий
  • Білозор — ясноликий, мудрий
  • Біляки — багата біла літня одежа з габи, білого сукна
  • Більцева — з вибіленого полотна
  • Блац — плац, майдан
  • Блєховати — заковувати в залізні кайдани
  • Богрейдочка — весільна стрічка, часто паперова квітка
  • Бодак — назва рослини
  • Бодниця — велика бочка
  • Боєв сє — боявся, лякався
  • Боїсько — тік
  • Боката — шматок чогось
  • Борзо — скоро, швидко
  • Бортак — дурень
  • Борше — швидше
  • Боский — божий
  • Боськати — цілувати
  • Ботей — отара
  • Бочкарі — постоли
  • Бравославець — хвалько, чванько
  • Бразалія — квітка
  • Бранка — полонянка
  • Бредці — ті, що бродять, або ходять вбрід
  • Брез — через
  • Брецман — гальмівний
  • Бріх — живіт
  • Бровар — броварня, пивоварня
  • Брущен — кущі, зарості
  • Бужаниця — бужанина
  • Буза — напій з проса
  • Бузувати — карати, бити, лаяти
  • Бузя — уста
  • Буката — шматок чогось
  • Булава — коротка палиця з кулеподібним потовщенням на одному кінці; в старовину знак військової або адміністративної влади
  • Булатнії саблі — шаблі з булату, спеціальної надзвичайно міцної сталі
  • Бунда — верхня одежа, своєрідне суконне пальто
  • Бундурки — картопля
  • Бунчук — коротке древко з металевими прикрасами і кінським хвостом, знак військової влади отамана, гетьмана
  • Бурка — буря
  • Буркована — брукована
  • Бурлак — бездомний, бідний, найманий робітник за часів кріпацтва
  • Бурлака — бездомний, бідний, найманий робітник за часів кріпацтва
  • Бурунька — люлька; тут люлька, виточена з березового кореня
  • Бутей — отара
  • Бути — черевики

В

  • В ворот — біля воріт
  • В гір — в гори
  • В набор — тут: в борг
  • В сашині — в корчах, осоці
  • В’ни — вони
  • В’язд — в’язниця
  • В’язові постоли — взуття з лика в’язу
  • Ваговий дрюк — дрюк, яким піднімають воза, щоб підмазати колеса
  • Вадний — гарний
  • Важатися — бавитися, гратися
  • Важити — замишляти, мати на увазі, щось замірятися зробити
  • Важниця — підставка під ваговий дрюк
  • Вакувати — гаяти час, нічого не робити
  • Вал — грубі, товсті нитки з паклі, товсті нитки з клоччя; тканина, виткана з грубої пряжі з клоччя
  • Валав — село
  • Валал — село, місто
  • Валівцева — зроблена з валу
  • Валова — село
  • Валовина — грубі, товсті нитки з паклі
  • Валяв — село
  • Ванда — гарапник, довгий батіг
  • Вандрувати — мандрувати
  • Вара — геть!
  • Варгатий — губатий
  • Варовати — берегтися, стерегтися
  • Варош — місто
  • Васпане — милостивий пане
  • Ватаг — отаман, керівник
  • Ватра — багаття, вогнище, вогонь
  • Вахи — одяг, лахміття, драна бідна одежа
  • Вахцимбра — вартівня
  • Вашець — ваша милість
  • Вбертати — обертати
  • Вби — якби, щоб
  • Вбриндувати — вдягнути, нарядити
  • Вважати — керувати конем при допомозі віжок
  • Ведле — біля
  • Векша — більша
  • Великий луг, луг — назва плавнів у пониззі Дніпра, де були землі Запорозької Січі
  • Велкі — великі
  • Велька — велика
  • Велький — великий
  • Вельо — багато
  • Вера — мабуть, правда, дійсно
  • Верг — кинув
  • Верені — рядна
  • Верета — рядно, мішковина; тут бідна одежа з мішковини
  • Веречи — кинути
  • Вермівка — премила
  • Веце — більше
  • Вецей — більше
  • Веций — більше
  • ВЗАРАН — завтра
  • Взоун — Великий збір об’єднаних українських націоналістів
  • Взун — Великий збір українських націоналістів
  • Вибагла — вигадала
  • Вибер — вибери
  • Вибранчик — рекрут
  • Вигляд — вікно
  • Видить ми ся — бачу я, бачиться мені, мені здається
  • Вилапати — виловити
  • Виложення — вилоги; тут: військові відзнаки на комірі
  • Вимова — умова
  • Вимте — вийміть
  • Вино — тут: виноград
  • Випуцувати — вичистити
  • Виргани — органи
  • Виставати — вийти, піти, минути
  • Вистати — вийти, піти, минути
  • Витачати (вози) — викочувати із сарая
  • Витки — звідки
  • Виточати (вози) — викочувати із сарая
  • Виховаш — виховуєш
  • Виходок — вбиральня
  • Вицвічений — вимуштруваний, навчений
  • Вищикати — вищипувати, виривати
  • Віграни — органи
  • Відбор (до відбору йдучи) — набір у солдати
  • Відвінувати — наділити приданим
  • Відзу — бачу
  • Відков — звідкіля; тут — з чого
  • Війнувати — воювати
  • Війт — сільський або волосний староста чи старшина
  • Війя — дишло у воловому возі
  • Віни — рослини
  • Вінирати — виринати
  • Віно — придане
  • Вінувати — давати посаг
  • Вір’яночка — свашка
  • Вірлята — орлята
  • Віт — війт
  • Вітова — війтова
  • Вклякати — ставати на коліна
  • Влію — волію
  • Влойки — воли
  • Влони — торік
  • Влякли — злякалися
  • Вна — вона
  • Во мені — про мене
  • Воброста — обростає
  • Вовоньки — воли
  • Водни — вдень
  • Воєвода — тут: перший нажатий сніп на ниві
  • Воємскі — військовий
  • Возовий — проїжджий возом, а також податок за проїзд возом
  • Вой войовати — війну воювати
  • Во́йна — войовничий, хоробрий, мужній
  • Во́йний — войовничий, хоробрий, мужній
  • Воко — міра рідини (1-1, 5 л )
  • Воковита — горілка
  • Вокоман — економ
  • Вола — кличе
  • Волайце — звіть
  • Воле — зоб
  • Волитися — тут бажати чогось
  • Волічка — вовняні нитки для вишивання
  • Волічки ремінні — зав’язки
  • Волки — воли, волики
  • Волоки — мотузки, якими зав’язують на ногах постоли і онучі
  • Волоки валові — зав’язки з валу від постолів, лаптів або личаків
  • Волоньки — воли
  • Волоський — молдавський
  • Воляр — пастух волів
  • Воргани — органи
  • Ворина — жердина з огорожі
  • Вочі — очі
  • Впіха́ла — тут: накидала, надавала
  • Врац се — вернися
  • Врел — вельми
  • Всев — усією
  • Вспішитися — поспішати, швидко щось робити
  • Всум — Виховна спільнота української молоді
  • Всяди — всюди
  • Втворіть — відчиніть, відкрийте
  • Втірочки — торочки; бахрома в рушниках
  • Вуботирі — ті, що везуть катафалк
  • Вулки — воли
  • Вуо — Волинське українське об’єднання
  • Вурда — низькосортний сир, виварений з сироватки овечого молока; підігріте квасне овече молоко
  • Вфасувати — припасувати
  • Вцалє — зовсім
  • Вшак — втім
  • Вше — завжди
  • Вшелиякий — всякий
  • Вши — всі
  • Вшистко — все
  • Вшитки — всі
  • Вшитко — все
  • Вшиток — весь, увесь
  • Вшіткі — усі
  • Вщолочати — встоятися

Г

  • Габа — дороге біле турецьке сукно
  • Гавз (гауз) — дім
  • Гавран — ворон
  • Гадвабний — шовковий, єдвабний
  • Ґазда — господар, хазяїн, а також селянин
  • Газдиненька — господинонька
  • Ґаздиня — господиня
  • Гайдамака — в XVII—XVIII ст. козак, селянин — повстанець проти соціального і національно-релігійного гніту
  • Гайдар — вівчар
  • Гайдарка — вівчарська палиця
  • Гайдук, гайдуки — в XVI—XVIII ст. солдати придвірного війська феодалів; солдати-найманці, а також карателі
  • Гайнувати — знищувати
  • Гайтове — лісові сторожі
  • Галера — каторга, велике гребне судно в середньовічній Туреччині, на якому гребцями були невільники, зокрема слов’янські, прикуті ланцюгами до лав
  • Гали — литки, ноги
  • Галійщина — Галичина
  • Ґамба — уста
  • Гамбіті — губи
  • Гамер — дрібна монета
  • Гандибурка — картопля
  • Ганьбитися — соромитися
  • Га́разд — порядок, лад
  • Гардша — краща
  • Гарман — тік, де молотять хліб
  • Гарнець — глечик
  • Гачі — штани
  • Гварити — говорити
  • Гвер — гвинтівка, зброя
  • Гвирка — оружно, зброєю
  • Гев — тут, сюди
  • Гемби — губи
  • Гербата — напій; в сучасній польській мові гербата означає чай
  • Гишечки — зменш від гишки (гижки) — холодець, драглі із ніжок, ніжки в холодці; ноги, ніжки; тут дрібні кісточки
  • Гілетка — міра
  • Глиця — тут стовпчик у дерев’яній кладці (через річку) або в огорожі
  • Глони — торік
  • Глядати — шукати
  • Гміна — волосне правління
  • Гнеска — сьогодні
  • Гнесь — сьогодні
  • Гнет — скоро
  • Гнів положити — розгніватися
  • Го — його
  • Годзінар — годинникар
  • Годний — гарний, а також добрий, здоровий
  • Гойний — гарний, достойний
  • Голдувати — давати данину, бути залежним від поборів
  • Голиця — місце, розчищене від дерев, лісу
  • Голота — біднота, бідняки
  • Голубець — гуцульський танцювальний крок
  • Гонорова служба — знатна служба з великим чином і доброю оплатою
  • Гора — горище
  • Гординський шлях — ординський шлях, шлях, вибитий татарською ордою під час спустошувальних наскоків на українські землі
  • Горівка — горілка
  • Горнец — горшок (посуда)
  • Горнець — глечик
  • Горохляний — в горошинах
  • Горці — горнята
  • Горшкодрай — мандрівний гончар, що ремонтував горщики
  • Госовкнула — посковзнулась
  • Госпо́да — власний будинок, господарство
  • Господар волоський — правитель, князь молдавський
  • Готар — межа
  • Гочкур — шнурок або ремінь для підперізування штанів
  • Гояна — гей
  • Ґрасувати — витоптувати
  • Грейцар — монета
  • Грейцер — дрібна австро-угорська монета
  • Грис — грубі висівки жита, якими годують свиней
  • Грінер блазен — лайливе прізвисько емігрантів
  • Гряна неділя — зелена (русальна) неділя
  • Гудак — скрипаль, музикант
  • Гудаки, гудачки — музиканти
  • Гужі — ремінь для прикріплення голоблі до хомута
  • Гужки — віжки
  • Гуляти — танцювати
  • Гуляти (в степу, на долині) — воювати, відбивати напад ворогів
  • Гуменний — панський наглядач за роботою кріпаків або наймитів на току
  • Гунгар — угорець
  • Гунм — Група української національної молоді
  • Гунцут — негідник
  • Гуня — чоловічий одяг
  • Гура — купа, гора
  • Гурале — горець
  • Гурба — юрба
  • Гуслі — скрипка

Д

  • Д’них — від них
  • Дакий — якийсь
  • Дакус — доки
  • Дампшифа — пароплав
  • Дамфіша — пароплав
  • Дамшиф — пароплав
  • Данці — танці
  • Дарок — подарунок
  • Дашто — дещо
  • Двигнути — підняти
  • Дедьо — батько
  • Демено — стерно, руль
  • Дес — де
  • Десяцький — тут помічник старости чи старшини, який виконував поліцейські обов’язки
  • Джинджуристий — чепурний
  • Джмуркати — моргати;
  • Джур — їжа з розведеної водою вівсяної муки і конопляної олії
  • Джура — 1) козацький слуга, помічник, товариш, довірена особа військового керівника; 2) джур; страва з непросіяної вівсяної муки без приправи; бідна страва
  • Дзбати — дбати, турбуватися
  • Дзгоравий — дірявий
  • Дзевечка — дівчина
  • Дзига — тут коловорот колодязя
  • Дзіндзіровий — чепурний, елегантний
  • Дзьора — дірка
  • Дзюравий — дірявий
  • Дзюри — дірки
  • Дзяд — дід (чужий)
  • Диби на ноги — кайдани для ніг з великої колоди
  • Дилина — товста дошка в підлозі
  • Димка — смугаста спідниця
  • Дипо, дипоя — вокзал
  • Ді — до
  • Дідвиці — бедра
  • Дідич — поміщик, великий землевласник
  • Ділетка — міра (четверик) для зерна
  • Днесь — сьогодні
  • Днєш — нині
  • Днище — дерев’яна дощечка, на одному кінці якої сидить пряха, а на другому кріпиться гребінь або куделя; вистругана дошка, донце з пазом на потовщеному кінці, куди вставляють гребінь
  • До ’статного — до останнього, всі до єдиного
  • До рахунку — до волості, а також до числа
  • Догварятися — домовлятися
  • Доїсти — надокучити, набриднути
  • Дойдж — дощ
  • Домарі — домохазяї; тут селяни
  • Домов — додому
  • Домов ся вернули — повернулися додому
  • Дос — досить, багато
  • Доста — досить, багато
  • Драб — тут бідняк
  • Драга — дорога
  • Дражечка — дорога
  • Дражічка — дорога
  • Дражка — дорога, доріжка
  • Драчка — битва
  • Дрема — той, що багато спить
  • Дрептати — ступати дрібно
  • Дриляти — викидати геть
  • Дрогове — подорожнє, податок за користування дорогами, що проходили через державні або поміщицькі землі
  • Друбні — дрібні
  • Дуб — човен, видовбаний з цілого стовбура дерева, зокрема з дуба
  • Дука — багатій
  • Дукат — червінець, старовинна золота монета; тут золотий червінець
  • Дукати — гроші
  • Дукач — багатій
  • Дуки-сребраники — багачі, вельможі
  • Дула бити — бити по потилиці, бити взаший
  • Дулі — сорт груш
  • Дульки — сорт груш
  • Дун — Дружина українських націоналістів
  • Дунай — будь-яка річка
  • Дуркати — галасувати, стукати
  • Дусити в руках — тут міцно тримати в руках, душити
  • Дутка — монета
  • Дуфати — надіятися, сподіватися, в цісаря дуфати — надіятися на вислугу в цісаря
  • Духвати — надіятися, сподіватися, в цісаря духвати — надіятися на вислугу в цісаря
  • Дучка — дірка, ямка
  • Душити — скинути
  • ДЦ — Державний центр
  • Дядя — батько

Е

  • Едеман — вид шовкової тканини
  • Ей йа лем ти ме — ой тільки ти мене
  • Екзекутива — Виконавчий орган, виконавча влада
  • Екзерцірка — муштра
  • Екзецирка — муштра
  • Екзецірка — муштра
  • Есаул — осавула, поміщицький прикажчик, наглядач за кріпаками або наймитами, а також офіцерський чин у козацькому війську

Є

  • Єгда — коли
  • Єгомость — піп, ксьондз
  • Єдвабна — шовкова
  • Єдвабний — шовковий
  • Єднати — тут піймати і знищити
  • Єдомашки — шовкова тканина
  • Єк — як
  • Єкус — якусь, якась
  • Єли казати — стали казати, говорити
  • Єнчий — інший
  • ЄРС — Європейська рада свободи
  • Єс — є
  • Єси — є, єсть
  • Єсьмо — є

Ж

  • Жалувати — жаліти, а також плакати
  • Жально — шкода
  • Же — що
  • Жеб — щоб
  • Жеби — щоб
  • Жебисце — якби
  • Желувати — бажати, а також жаліти
  • Жельний — зелений
  • Жем — що
  • Жені — жниці
  • Жентичка — сироватка
  • Жерувати — здобувати їжу; бавитися
  • Жєти — жати
  • Живиця — назва горілки
  • Живот — життя
  • Живота — життя
  • Жидати — чекати, ждати
  • Жіброванії (вівси) — засмічені осотом
  • Жлукто — видовбана з цілої колоди велика діжка для пропарювання білизни; видовбана кадка без дна для зоління білизни
  • Жмачок — жмут, шматок
  • Жовнір — солдат
  • Жолоб — глибока і вузька долина

З

  • З волоського боку — з Молдавії
  • З гури — з гори
  • За стодовком — за стодолою
  • За твоєю головою — під твоїм керівництвом
  • Забавлятися — затримуватися
  • Забуртити — устромити
  • Завержте — закиньте
  • Завивало — чалма
  • Завоєць — пучок, збиток, складка, перев’язка
  • Заволайце — закличте
  • Завше — завжди
  • Заганути — загадати
  • Загардувати — загатити
  • Заглавок — подушка
  • Загловок — подушечка під голову
  • Заграда — місто, город
  • Загродова шляхта — окружна, повітова дрібна шляхта
  • Задобіддя — до обіду, перед обідом
  • Зазуй — взуй
  • Зайда — рядно, в якому носять скошену траву
  • Заказнище (від заказник) — прикажчик, осавула
  • Заки — поки
  • За́клі — поки
  • Заклопати — постукати
  • Закля — поки,заки
  • Зала́та — латка
  • Залаяти — посварити
  • Залубні — сани з кузовом
  • Залудніти — забубніти
  • Залюштати — зіпріти
  • Зальоти — залицяння
  • Замутитись — знайти привід
  • Заніз — палиця, що продівається в кінці ярма і замикає шию вола
  • Запаска — передничок, фартушок, спідниця; тип жіночого фартуха (поясного одягу у вигляді куска тканини шириною 60—70 см): полотняного, що одягається до спідниці або вовняного, що носиться до плахти та обгортки
  • Запекти хлівоньку — пролити кров у бою
  • Заран — вранці
  • Зарінок — берег, покритий дрібними камінцями
  • Заріночок — бережок
  • Зас — знов, знову
  • Застава — загорода
  • Заставщина — закладання
  • Застрійте стріли — запустіть, направте стріли
  • Застум — глухе місце
  • Засцярана — принижена
  • Зась — знову
  • Зафасувати — одержати платню, гроші
  • Зацерувати — муштруватися
  • Зашелескотіти — тут зарябіти в очах від чийогось швидкого бігу
  • Збабрана — брудна
  • Збан — дзбан
  • Збанка — дзбан
  • Збиткувати — тут чинити збитки, займатись здирством
  • Зваряти — золити
  • Звір, звур — яр, улоговина
  • Згара — зграя, банда
  • Згорбулівше — згорбившись
  • Здало — вдало, здорово
  • Здекутор — екзекутор; тут чиновник, який примусово збирав податки з застосуванням фізичного покарання боржника
  • Здецірка — муштра
  • Здикуційні кошти — гроші, взяті шляхом екзекуції, в примусовому порядку
  • Зело — рослинність, врожай
  • Земя — земля
  • Зецерувати — муштруватися з примусу, примусово
  • Зизаючи — гегочучи
  • Зицирувати — муштруватися
  • Зицірка — муштра
  • Злапати — зловити, спіймати
  • Златоглави — дорога верхня одежа з шовкової парчі, витканої або вишитої золотом чи сріблом
  • Злизи — сльози
  • Зличний — прекрасний, чудовий
  • Злочиста — золотиста
  • Зме — ми,
  • Змилити — помилитись
  • Змудрувати — тут змордувати, закатувати
  • Знаменами обкидати — оточувати полками
  • Золотий — злотий, в старовину монета в п’ятнадцять копійок
  • Зопихати — товкти (просо)
  • Зострійте — підготуйте, пристройте
  • Зохабити — лишити, покинути, залишити
  • Зохабляти — залишати, покидати
  • Зохобити — лишити, покинути, залишити
  • Зрабувати — загарбати, забрати
  • Зрокові — строкові
  • Зруцати — кидати
  • Зте — ви
  • Зубельці — уздечки
  • ЗУЗ — Західноукраїнські землі
  • ЗУНР — Західноукраїнська народна республіка
  • Зунуватися — втомитися
  • Зчалувати — зчарувати
  • ЗЧОУН — Закордонні частини організації українських націоналістів

И

  • Ись — ти

І/p>
  • Ід — до
  • Ідце — йдіть
  • Із трисунков — з косицею за капелюхом
  • Ізбарзе — дуже
  • Ізгвалтувати — тут збентежити
  • Ізиздріти — побачити
  • Ізувезди — звідусіль
  • Іно — тільки, лише
  • Іста — справжня
  • Істий — справжній
  • Істичок (від істик) — паличка з залізним наконечником, якою зчищають землю з плуга
  • Ісц — іти
  • Іши — ще

Ї

  • Ї — її
  • Їда — рот
  • Їдат — їсть
  • Їднати — тут завойовувати, примушувати силою
  • Їми — візьми

Й

  • Й а — а (часто в піснях вживається замість складу для збереження ритму)
  • Йно — тільки, лише

К

  • Кабак — гарбуз
  • Кабат — куртка, солдатський мундир
  • Кабатик — спідничка
  • Кабачна — шинкарка
  • Кабая — рід одежі
  • Кава — сива ворона, галка
  • Кавка — сива ворона, галка
  • Кавуник — сива ворона, галка
  • Кагла — отвір в печі
  • Каглянка — онучана затичка для димаря від печі
  • Каді — коли
  • Кадук — чорт
  • Кадь — бочка
  • Каждий ся виспит в заглавку — кожний виспиться на подушці
  • Калай — капелюх
  • Калап — капелюх
  • Камарат — товариш
  • Камаша — сорочка
  • Камеша — сорочка
  • Камизелька — жилетка
  • Камлицькі князі — кримсько-татарські хани
  • Камрати — товариші
  • Камратиська — товариші
  • Камраття — товариші
  • Кано́н — тут гармата
  • Кантар — вуздечка
  • Канюка — назва птаха
  • Каня — птах (коршун)
  • Капець — шкіряне скріплення в ціпові
  • Капиця — шкіряне скріплення в ціпові
  • Каплювати — з’єднувати
  • Кар — вагон
  • Караван — винокурня
  • Каравати — одяг
  • Карбач — батіг, нагайка, канчук
  • Карічка — коло
  • Кармазин — сукно темночервоного кольору; тут дорога верхня одежа з кармазину
  • Карта — повістка, лист
  • Картка — повістка, лист
  • Касарня — казарма
  • Катанка — тут: мундир солдатський
  • Катун — солдат, рекрут
  • Катуна — солдатчина
  • Кач! — гиля!
  • Каштани — тут: вороні коні
  • Каюк — річковий човен, зроблений з цілої колоди
  • Квадр — чверть
  • Кватера — тут місце в шинку
  • Кватира — тут кватирка
  • Кеби — якби
  • Кед — коли, коли б
  • Кеда — коли
  • Кедзь — коли
  • Кедь — коли
  • Келеп — чекан, палка з рукояткою, звичайно з металевою набивкою
  • Кельо — скільки
  • Кельчик — витрати, кошти
  • Кельчік — видаток, кошти
  • Кем — дай, подайте; тут — коли
  • Кендериця — кукурудза
  • Кендюх — шлунок четвероногих тварин
  • Кеньдюх — шлунок четвероногих тварин
  • Кеоун — Крайова екзекутива організації українських націоналістів
  • Кепень — військова шинель
  • Керва — кров
  • Керпці — взуття (постоли)
  • Керт — садочок
  • Керта — город, сад
  • Кет — коли
  • Кибал — обруч із тканини, дерева, лози, який підкладали під очіпок на голову
  • Кибалиця — обруч із тканини, дерева, лози, який підкладали під очіпок на голову
  • Кибалка — обруч із тканини, дерева, лози, який підкладали під очіпок на голову
  • Кильо — скільки
  • Киндюх — шлунок четвероногих тварин
  • Киндяк — рід бавовняної тканини; тут різнокольорові смуги на одежі
  • Кирва — кров
  • Киселиця — борщ вівсяний
  • Кичера — гора
  • Ківер — головний убір з твердої шкіри
  • Кіженькая — тяженькая
  • Кійло — тирса, ковила
  • Кіля — коло, біля
  • Кімиш — пам’ятаєш
  • Кінва — дерев’яний посуд для пиття, місткістю близько літра
  • Кірва — кров
  • Кісто — тісто
  • Кіш — козацький табір; тут місце розташування військового керівництва, центр Запорозької Січі
  • Клебан — римсько-католицький священик
  • Клейноди — атрибути влади
  • Клейноти — дорогоцінності
  • Клич — репутація
  • Клит — комора
  • Кліт — комора
  • Кліть — комора
  • Ключка — дерев’яний крюк
  • Ключник — наглядач над невільниками на галері
  • Кляйники — одяг, одежа
  • Кобеняк — суконний довгий одяг з капюшоном
  • Коби — якби, коли б
  • Кобила — тут: брак, допущений під час роботи на ткацькому верстаті
  • Кобівка — кошик з лепехи
  • Ковалнік — коваль
  • Ковбань — Кубань
  • Ковбиця — передній отвір печі
  • Кожілка — кужіль
  • Козублю — козубенька, кошіль
  • Кой — коли, раз
  • Коко — яйце
  • Колесечка — коліщата
  • Колієчка — залізниця
  • Колія — залізниця
  • Колопні — коноплі
  • Колот — колотнеча, битва
  • Комендерувати — командувати
  • Комин — димар
  • Компанійці — тут козаки-кіннотники в XVIII ст
  • Компанія — тут рота, військовий загін
  • Комутити — каламутити
  • Конарі — гілки
  • Коновка — дерев’яна або залізна кружка, відро
  • Конфідент — поліцейський агент, шпик
  • Копа грошей — тут 50 копійок
  • Корець — міра сипучих тіл
  • Корняти — будити, квапити, підганяти, зганяти
  • Коровод — хоровод, коло
  • Корогва — тут запорозький прапор
  • Корогод — хоровод, коло
  • Коруна — корона
  • Косиці — квіти
  • Котюг — кусок, шматок
  • Коцурка — кішка
  • Кош — козацький табір; тут місце розташування військового керівництва, центр Запорозької Січі
  • Кошеля — сорочка
  • Кошовий — начальник коша
  • Кошовий отаман — військовий керівник Запорозької Січі
  • Кошулейка — сорочина
  • Кошуля — сорочка
  • Кпити — насміхатися
  • Крава — корова
  • Кравати — хорвати
  • Крайка — тканий жіночий пояс
  • Крайник — управитель краю в Карпатах
  • Кральове — королі
  • Красна — красива
  • Красний — чудовий, хороший, гарний
  • Красні — гарно
  • Крезент — повітове, окружне начальство
  • Крейсамт — повітове, окружне начальство, влада
  • Крейцат — австрійська копійка
  • Кремінал — в’язниця, тюремний замок
  • Крепірувати — мучитися
  • Кресанина — бриль, капелюх
  • Крижем ударитися — упасти в знемозі, знепритомніти
  • Кризент — повітове, окружне начальство, влада
  • Крич’їв би’м — кричав би я
  • Крокіс — дикий шафран
  • Кроковеє колесо — сонце
  • Крокос — дикий шафран
  • Крулевські ляхи — тут королівська шляхта
  • Крумплі — картопля
  • Крунулася — кинулася, повернулася
  • Крутні — жахливо
  • Кряк — кущ
  • Крячок — 1) назва птаха; 2) лісок
  • Ку — до
  • Кубок — тут металевий посуд для пиття вина або горілки, велика чарка
  • Кужіль — розчесаний і підготовлений до прядіння льон чи коноплі
  • Кукіль — бур’ян
  • Кукільниця — турботлива, старанна жінка
  • Кульбака — сідло
  • Куманиця — конюшина
  • Кумісний — з фабричної тканини
  • Купавая — гарна
  • Курецейні — податок за курей
  • Курінь — невеликий козацький військовий підрозділ, а також невеликий населений пункт чи примітивне житло
  • Курта — коротка, маленька
  • Кус — трохи
  • Кусціся — кусник, трошки, трошечки (кус-трохи)
  • Кутуз — тюрма, в’язниця
  • Куфа — бочка
  • Куфер — скриня, скринька, чемодан
  • Куферок — скриня, скринька, чемодан
  • Кухва — бочка
  • Куцко та бирко — собаки-вівчарки
  • Кучімка ягнячка — хутрова шапка
  • Куши — тут: їж
  • Кушуля — сорочка
  • Кячері — кущі

Л

  • Лаба — лапа
  • Ладівниця — тут патронташ
  • Ладувати — вантажити; тут: готувати
  • Лайтан — рейтар; переважно так називали найманих іноземних солдатів-кавалеристів
  • Ланвіт — війт
  • Лапай — лови
  • Лапайце — хватайте, ловіть
  • Лапати — ловити
  • Лахаші — погане взуття
  • ЛВУ — Ліга визволення України
  • Левенець — парубок, молодець
  • Легіник — парубок
  • Легінь, леґінь — парубок, молодець
  • Леда-який — який- небудь
  • Ледіник — парубок
  • Ледінь — парубок, молодець
  • Ледонько — льодок, льодонько
  • Лем — лише, тільки, але
  • Лем сом сам — тільки я сам
  • Леманути — побігти
  • Лементар — регіментар, воєначальник, командуючий військами
  • Лен — льон
  • Ленча — сочевиця (їжа із сочевиці)
  • Летяга — нетяга, бідняк, у якого немає худоби, майна, навіть домівки
  • Ли — чи
  • Лижка — ложка
  • Лисковий бук — лисковий кий, кий з міцного горіхового дерева, що блищить від довгого вживання
  • Листи визволенні — документи, грамоти про звільнення від рабства або кріпацтва
  • Листя — тут документи, листи
  • Личи — лише
  • Лігати — лягати
  • Лідвоньки — бедра
  • Лінкшав — ліворуч
  • Ліпша — краща
  • Лісні — тут урядовці
  • Логаза — ячмінна каша
  • Логаль — гоголь
  • Локоть (полотна) — старовинна міра довжини, приблизно півметра, тобто від ліктя до кінця середнього пальця руки
  • Лонка — лука
  • Лотоки — жолоб, по якому тече вода на млині
  • Лубочок — вулик
  • Луг — див Великий Луг
  • Лудинячко (від лудина) — одежина
  • Лун — Легія українських націоналістів (створена в 1925 р. в Чехії, м. Подеброди)
  • Лупати — розбивати, колоти
  • Луст — шматок
  • Луста — шматок
  • Луччого клича — хорошого імені, доброї слави
  • Луччої руки — майстер на всі руки
  • Людська денежка — копійки старцям, жебракам
  • Лядуй — гадай, міркуй
  • Лядчина — Галичина
  • Лящик — корець
  • Льогр — шпиталь
  • Льонд — країна, земля

М

  • ’М — їм, ним, а також мене, мені
  • ’Ме ліпше жити — буде, матиме можливість краще жити
  • Маглювати — катати білизну
  • Маєран — зілля пахуче
  • Мазниця — цеберка для тримання дьогтя; велика чорна смушкова шапка
  • Майданчики — майданники, смолокури
  • Малай — хліб з кукурудзи, гороху або проса; погано спечений хліб, в’язкий
  • Малахай — канчук, нагайка
  • Малює ся — фарбується
  • Мам — маю
  • Маме — маємо
  • Мандатор — особа, що діяла за певним дорученням; тут уповноважений поміщика, управитель маєтками в кол. Галичині та Буковині, управитель панського маєтку
  • Манджати — мандрувати, швидко йти
  • Манерка — фляга
  • Манірка — фляга
  • Марець — март, березень
  • Маржинка — худібка
  • Масіровати — марширувати
  • Мат — має
  • Мац — мати
  • Мацур — котик
  • Мачула — рогожа, мочала
  • Маш — маєш
  • Машингвер — кулемет
  • Маштальня — стайня, конюшня
  • Меблівницев — рублем для качання білизни
  • Медже — поміж
  • Мей — моєї
  • Мельдувати — повідомляти
  • Мельдуватися — реєструватися
  • МЕМО — будемо, станемо
  • Мене рік погодив — мене доля помилувала
  • Мериндя — їжа, що бере із собою пастух у поле
  • Ме́те — маєте, повинні
  • Меш — будеш
  • Ми — мені
  • Миготати — блистіти
  • Микати — смикати
  • Милка — люба
  • Митернішок — Клемент Меттерніх (1773-1859), австрійський державний діяч, реакціонер
  • Мито — пошлина, плата за право торгувати; тут плата за право проходити землею, мостами чи шляхами якогось магната або держави
  • Мичка — в’язка льняного або конопляного волокна, підготовлена для прядіння
  • Мі — мені, йому
  • Мівка — мілка
  • Міло — дрібно, мілко
  • Міріють — міряють
  • Міст — тут стіл
  • Мітка — старовинна міра ниток 40—50 пасом
  • Мішити — заважали
  • Млака — калюжа
  • Мнє — тут: ім’я
  • Мні — мене
  • Мня — мене
  • Молов — дамба
  • Молот — тут військові сутички, битва
  • Мольмеся — молімося
  • Монарха — монарх, імператор
  • Монетки — достатки, майно
  • Мостивий — знатний пан, великий вельможа
  • Мочар — трава; місце з підґрунтовою водою, мокрий грунт, болото, низьке, болотисте місце, трясовина
  • Му — йому,
  • Муй — мій
  • Мультанська земля — тут земля, підлегла турецькому султану, зокрема молдавська
  • Мурафлина — болотяна ягода
  • Мурзак — татарин
  • Мурий — темно-сірий, з п’ятнами (масть)
  • Мя — мене

Н

  • ’НІ — мене, мені
  • НА БЕКЕТІ — на сторожі
  • НА ВІШКИ ДАВАЛА — повідомляла
  • НА ГОСТИНУ — в гості
  • НА ПРИКОВІ — бути прикутим до чогось
  • НА УБОЧИ — на краю
  • НАВРЯТИТИ — тут приготувати, зібрати
  • НАГАЇ — тут кримські степові татари, ногайська орда
  • НАГАЙЦІ — тут кримські степові татари, ногайська орда
  • НАГЛА — гола
  • НАДІВАТИ — надіятись, сподіватись
  • НАДІЛОК — тут піхва для шаблі
  • НАДОЛЬСЬКИЙ — анатолійський, турецький
  • НАЙ — нехай, хай
  • НАЙОМЧИК — бідняк, якого багатії наймали іти за них до армії в солдати
  • НАЙСКРУТНІША — найпроворніша, найжвавіша
  • НАКЛАД — податок
  • НАКПИТЬСЯ — насміятися
  • НАЛЕНУТИ — налинути
  • НАЛУЖ — наложи
  • НАПАТРЯСЯ — надивляється
  • НАРИВАТИ (ЯРМА) — прикріпляти ярмо до дишла, запрягати
  • НАРІК — на наступний рік
  • НАРОКОВАТИ — іти до війська, виступати в похід
  • НАРУКУВАТИ — іти до війська, виступати в похід
  • НАСАД — частина воза: подушка зверху осі
  • НАСПАК — навпаки
  • НАСТАНОВЛЯТИ — призначати, назначати, научати
  • НАТИНА — дика лобода
  • НАТИСКИ КОНЮ — натискати на коня, бити в боки стременами
  • НАУЩАТИ — навчати
  • НАФТОВ ОБІЛЛЯТИ — облити гасом
  • НВРО — Народно-визвольна революційна організація
  • НЕ ЗНОБИВСЯ — тут невдача
  • НЕ ЛЕДАЙКОМУ — не абикому, а достойній людині
  • НЕ ПАТРИ — не дивися
  • НЕ СМІМ — не смію
  • НЕ СТАЛАЙСЯ — тут: не журися
  • НЕ ХЛОПЕЦЬ — тут не кріпак
  • НЕВ — нею
  • НЕВІХНА — невістка
  • НЕДОВІРОК — ренегат, відступник, зрадник свого народу
  • НЕЛЯ — не можна
  • НЕНУЖЛІ — ніж, чим
  • НЕОШАТНО — бідно, не нарядно, обідрано
  • НЕСКА — сьогодні
  • НЕСПОСОБНА — тут не здатна для роботи
  • НЕСУЦИЙ — нездатний
  • НЕТЯГА — голота, бідняк, що не має ні тягла, ні домівки
  • НИҐДА, НИГДА — ніколи
  • НИЗ — Запорозька Січ
  • НИНЬКИ — тепер, зараз
  • НИЧ — нічого
  • НІ — мене
  • НІ’КА — ніяка
  • НІГДА — ніколи
  • НІГДЕ НЕ ВСТАВ — ніколи не піднявся
  • НІГДИ — ніколи
  • НІМ — поки
  • НІТ — немає
  • НІЦ — нічого
  • НІЧ — нічого
  • НІЧКА ЧЕТВЕРТЕНЬКА — вночі під четвер
  • НО — тільки, лише
  • НОВЕНА — звістка
  • НОГАВИЦІ — сукняні штани
  • НОРЦОВЕ ПИВО — тут молоде, не готове ще для вживання пиво
  • НОТАРУШ — нотаріус
  • НУЖКИ — ніжки, ноги
  • НЮ — неї, її
  • НЮМ — поки
  • НЯ — мене
  • НЯЙ — нехай
  • НЯНЬКО — батенько
  • НЯНЬО — батько
  • НЬЇЖ МІ — чим (ніж) мені, а також майже
  • НЬОВ — нею

О

  • ОБВАХТА — гауптвахта
  • ОБВУ — Об’ єднання бувших вояків-українців
  • ОБВУА — Об’єднання бувших вояків-українців в Америці
  • ОБЕРШТ — полковник
  • ОБІБРАТИ — взятися, стати, згодитися на якусь справу
  • ОБЛАВОК — борт судна, галери
  • ОБЛАЗ — 1) крута гора, скеля; 2) тут обманна позика, обманна лотерея
  • ОБЛАК — вікно
  • ОБЛАПИТИ — обняти
  • ОБЛАЧОК — вікно, віконце
  • ОБЛІКАТИ — одягати
  • ОБЛУДНИЙ — брехливий; тут ошуканий, обдурений
  • ОБМІТНИЙ — замітний
  • ОБОЛОК — вікно
  • ОБОЛОНА — віконце
  • ОБОЛОНЯ — вікно; синє небо; низькі луки
  • ОБОЛОНЬ — низьке лугове місце
  • ОБОРА — загороджене місце для скоту, обійстя
  • ОБРУС — скатертина
  • ОБУШОК ЩИРОЗЛОТНИЙ — чекан, ручна золота зброя
  • ОВКУГ — Організація вищих кляс українських гімназій ( розповсюджували нелегальну літературу, проводили свята «стрілецьких могил», збирали гроші на бойовий фонд УВО, у 1924 р. видала журнал «Метеор»)
  • ОҐІН — хвіст
  • ОГНИНЕЦЬ — чортяка
  • ОГРУДЕЧОК — горідчик, городчик
  • ОД ДУБА ДО ДУБА — від човна до човна
  • ОДАМАШКА — адамашка
  • ОДВАХ — гауптвахта
  • ОДЕЛІЯ — одяг
  • ОДЕНКИ — сходини заміжніх жінок вдень для виконання ручних робіт
  • ОДКАЛЬ — звідки
  • ОДОМАШ — почастунок
  • ОДПОЧАТИ — відпочити, відпочивати
  • ОДРОБИНА — крихта, крапля
  • ОЗЕРНИЦЯ — озерна, лиманна сіль
  • ОКЛИЧЕН — відомий, знаний далеко
  • ОКО — міра рідини (1-1, 5 л )
  • ОКОВИТА — горілка
  • ОКОЛИЧНІ — навколишні
  • ОКОЛОТ — оббитий, обмолочений сніп, сніп соломи
  • ОКОМАН — тут економ-каратель
  • ОКОМОН — економ
  • ОКОМУН — економ
  • ОКРАЄЧКА — жіночий поясок
  • ОКРЕНТ — пароплав
  • ОКРУГ ОСТУПАТИ — оточувати, окружати
  • ОМІТАТИ — віяти
  • ОНГАР — угорець; тут: виходець з Австро-Угорщини, який емігрував до Америки
  • ОНО — тільки
  • ООЧСУ — Організація оборони чотирьох свобод України в США
  • ОПАНЧА́ — епанча, рід верхньої одежі; погана одежа з епанчі
  • ОПАНЧИ́НА — епанча, рід верхньої одежі; погана одежа з епанчі
  • ОПАНЬЧИ́НА — рід верхнього одягу
  • ОПАЧИНА — велике весло на гребному судні, яким гребли кілька чоловік разом
  • ОПОЧИНОК — відпочинок
  • ОРАНДА — шинок
  • ОРДІВ — бочка
  • ОРЕК — земельний маєток
  • ОРЕНДА — шинок
  • ОРНАУТА — арнаутка, сорт ярої пшениці
  • ОС(Ь)МИНА — міра землі
  • ОСАВУЛА — поміщицький прикажчик, наглядач за кріпаками або наймитами, а також офіцерський чин у козацькому війську
  • ОСАДИТИ — оточити, обложити
  • ОСМОТРЯТИ — дивитися, оглядати
  • ОСТАЛЕЦЬ — останній сніп на ниві
  • ОСТИ — остюки
  • ОСТРОГИ — шпори
  • ОСТРОЖНІ — тюремні
  • ОСТУПАТИ — облягати, оточувати
  • ОСЬМАК — старовинна монета в чотири копійки, вісім грошів
  • ОТАМАН — військовий керівник; тут керівник козаків і озброєних селян (військовий отаман), а також старший над групою селян у поміщика
  • ОТАРНИЦАЙТЕ — осідлайте
  • ОТКАЛЬ — звідки
  • ОТТАЛЬ ПРЕЧ — звідти геть
  • ОУН — Організація українських націоналістів
  • ОУНСД — Організація українських націоналістів самостійників-державників.
  • ОХАБИТИ — лишати, покидати
  • ОХАБЛЯТИ — лишати, покидати
  • ОХВАЛА — похвала
  • ОХОТНИК — доброволець; викликати на охотника — набирати добровольців, охочих; охотне військо — добровольці
  • ОЧЕРТ — коло
  • ОЧЕРТОМ СІДАТИ — сідати колом
  • ОЧКУР — шнурок або ремінь для підперізування штанів

П

  • П’ЯДЬ — старовинна міра довжини, приблизно одна п’ята метра
  • П’ЯТОЙКА — п’ятниця
  • ПАДИМЕНТ — підлога
  • ПАЛ — впав
  • ПАЛЕНКА — горілка
  • ПАЛІНКА — горілка
  • ПАЛОНКА — паланка; тут укріплений частоколом і земляним валом населений пункт
  • ПАЛЮНКА — горілка
  • ПАЛЬОНКА — горілка
  • ПАНТЛИКАР — продавець дівочих стрічок
  • ПАРАДНИЙ — гордовитий, пишний
  • ПАРОВІЇ — селяни, які мали пару волів
  • ПАС — паспорт
  • ПАСМО — 30 ниток
  • ПАТРИТИ — дивитись
  • ПАТРОЛЬ — патруль
  • ПАТРОН — тут портрет
  • ПАХОЛЯ — немовля
  • ПАЦЬОРИ — намисто
  • ПАЧЕ — краще, а також дужче, сильніше
  • ПАША — турецький вельможа, великий пан
  • ПЕ(Й)ДА — плата, платня, заробіток
  • ПЕКНА — хороша, красива
  • ПЕЛЕНА — подол сорочки
  • ПЕЛЕХАТИЙ — волохатий
  • ПЕНЄДЗИ — гроші
  • ПЕНЄЖИ — гроші
  • ПЕРЕКРІЙ — місяць у другій чверті
  • ПЕРЕМИШНЕ ВІКНО — вікно напроти печі
  • ПЕРЕРІЖ — місяць в другій чверті
  • ПЕРПІЧКИ — ринки, кастрюлі, сковороди
  • ПЕРСТЬ — земля
  • ПЕТЕЧИНА — верхній одяг з грубого сукна
  • ПЄЦ — піч
  • ПИВАТ — п’є
  • ПИВНИЦЯ — винний склеп, льох
  • ПИЛЯ — біля
  • ПИЛЬНИЙ — невідкладний, потрібний, спішний
  • ПИПКА — люлька
  • ПИСАР ВІЙСЬКОВИЙ — начальник військової канцелярії: тут — канцелярії гетьмана
  • ПИСОК — рот, губи
  • ПИТЕЛЬ — сито на млині для відсіювання (питлювання) муки
  • ПИЩАЛЬ — старовинна вогнепальна зброя, довга і важка рушниця, яка заряджалася з дула
  • ПИЩИСЬКА — лице, губи (зневажливо)
  • ПІВЧВАРТАСТА — триста п’ятдесят
  • ПІВШЕСТИ — п’ять з половиною, а також три
  • ПІДТОКИ — колодка, що з’єднує передню частину воза із задньою
  • ПІКІНЕРИ — частини російської армії, озброєні піками
  • ПІЛ — дерев'яні нари в українській хаті, що розміщувались вздовж задньої стінки між піччю та боковою стіною
  • ПІНОВАНА ПЛЯШКА — міцне, піноване вино, особлива міцна горілка
  • ПІНЯЗИ — гроші
  • ПІНЯЗІ — гроші
  • ПІНЯЗЬ — гріш
  • ПІЩАЛКОШ — музикант
  • ПІЯТИ — співати
  • ПЛАЄЧОК — гірська стежка
  • ПЛАНИЙ — поганий, злий
  • ПЛАННО — сумно
  • ПЛАТНО — полотно
  • ПЛАЦА — плата
  • ПЛЕБАН — піп
  • ПЛЕБАН, ПЛЄБАН — священик
  • ПЛЬОНТР — поверх
  • ПНЯК — пень
  • ПО ДУТКОВІ — тут: по дукатові
  • ПОБОЧКАТИ — поцілувати
  • ПОБУСУРМАНИТИСЯ — прийняти магометанство, зрадити і стати на бік турецько-татарських загарбників
  • ПОВІДАТИ — говорити, розповісти, оповідати, розказувати
  • ПОВОЗ — віз, хура
  • ПОГАРЕЦЬ — келих, шклянка
  • ПОГАРИК — кєлишок
  • ПОГАРНУЄ — потанцює
  • ПОГРАБЛЕНО — згребено
  • ПОГРІБ — похорони
  • ПОД(Ь)МЕ — ходімо
  • ПОДИНА — низька місцевість, яка іноді заливається водою, низька долина
  • ПОДОБНА — гарна
  • ПОДУШНЕ — податок, подушний податок
  • ПОДЬ — ходи
  • ПОДЬ ЖЕ — ходи но
  • ПОЄДИНКИ — ті, що мали по одному волу
  • ПОЖЕНЬ — пожени
  • ПОЖИЧКИ — порічки
  • ПОЗАДІЧКО — залишки зерна, що зосталось в соломі
  • ПОЗАЮТРО — післязавтра
  • ПОЗЕРАТИ — дивитися
  • ПОЗИРАТИ — дивитися
  • ПОЗРИВАТИ ЯКОРІ З ТУРЕЦЬКОЇ КАТОРГИ — зірвати з якорів галеру, до якої турецькі феодали приковували невільників
  • ПОЙ — іди, прийди
  • ПОКЛЯ — поки
  • ПОКОПАЛИ — побили
  • ПОКРАВАТИ — краяти, різати
  • ПОКРОВЕНА — покрита
  • ПОЛАМНУТИ ХРЕСТ — зрадити, порушити присягу
  • ПОЛИТИКИ — подарунки
  • ПОЛІГ — рівне низьке місце коло річки; тут зелений покіс, зелена трава
  • ПОЛКОВІ І СОТЕННІ ГОРОДА — міста, в яких знаходилися військово-адміністративні і економічні центри полків і сотень
  • ПОЛОКАТИ — мити, полоскати
  • ПОЛОН — здобич
  • ПОЛОНИНА — гірська рівнина, яка знаходиться вище лісової смуги; звичайно гірське пасовисько в Карпатах
  • ПОЛТІВ — сало, солонина
  • ПОЛУДА — більмо, засліплення очей
  • ПОЛЮВАТИ — хліборобити
  • ПОЛЯТИЧКИ — подарунки
  • ПОЛЬОВАТИ — хліборобити
  • ПОЛЬОВИЙ — панський економ, наглядач в полі за кріпаками і наймитами
  • ПОЛЬОВНИЦІ — суниці
  • ПОМАЛЮСЬКИ — поволі
  • ПОМАТИСЯ — пообіцяти
  • ПОМІНИТИСЯ — пообіцяти
  • ПОНАГЛЯТИСЯ — поспішати
  • ПОНАЖЕНО ТА ЧЕРЕЗ МЕЧУ ПОЛОЖЕНО — порубано в рукопашному бою
  • ПОНЯТИ — взяти, піймати
  • ПОНЯТИСЯ — побратися
  • ПОНЯХАТИ — покинути
  • ПОПРАТАТИ — поприбирати
  • ПОРАЖАТИ — радити
  • ПОРЄДОК — порядок, лад
  • ПОРЦІЯ — тут: податок
  • ПОСЛІДНИЦЯ — жниця, що вижинає останній сніп
  • ПОСТАДНИЦЯ — дівчина, яка грає на обжинках головну роль
  • ПОСТАНОВЛЯТИ (ВИНА) — поставити на стіл, замовити вина
  • ПОСТАТЬ — ділянка, частина поля
  • ПОСТАТЬКА — ділянка, частина поля
  • ПОСЬЦІВКА — постіль
  • ПОТАЛА — знищення
  • ПОТОПИТИ — чкурнути, швидко піти
  • ПОТРАВА — страва
  • ПОТРАВИТИСЯ — поїсти
  • ПОТРАФИТИ — потрапити
  • ПОТРЕБА — битва, бій
  • ПОТРЯСКА — танець (його назва)
  • ПОТЯ — пташка
  • ПОТЯТКО — качатко
  • ПОЧИНАТИ — чинити, діяти
  • ПОЧКАЙ — почекай
  • ПОШПОТАТИСЯ — спіткнутися
  • ПОЩЕБАТИ — сколоти, поколоти
  • ПОЩИБАТИ — позбивати
  • ПРАВІЛ — робив
  • ПРАНИК — дерев’яний гладенький валок (лопатка) для вибивання білизни під час прання
  • ПРАЧЕМ ОПАНУВАЛА — прачем окатувала, побила
  • ПРЕБІЦ — прибити
  • ПРЕЖ — через
  • ПРЕЗ — через
  • ПРЕЗЕНТ — президент
  • ПРЕСТУПИТИ ЗАКОН — порушити закон
  • ПРЕЧ — геть
  • ПРЕШИЦ — перешити
  • ПРИГІНЧИЙ — наглядач
  • ПРИГІНШИЙ — наглядач над женцями
  • ПРИГРЕБИЦЯ — погрібниця, передня частина льоху
  • ПРИЇЗЖИЙ — наглядач на панщині
  • ПРИЙДЕНА ВОЛЯ — воля, свобода, що вже прийшла, настала
  • ПРИЙДЕСЬ — доведеться, прийдеться
  • ПРИЛЕЖАТИ — умерти
  • ПРИМАР — урядовець, волосний старшина
  • ПРИМАРІЯ — волосне правління
  • ПРИМІВКА — тут: ворожка
  • ПРИНЯТИ КАЙДАНАМИ — прив’язати кайданами, прип’яти
  • ПРИПАТРЯТИСЯ — придивлятися
  • ПРИПЕЦОК — припічок
  • ПРИПІЛ — пола, згорнута так, щоб у неї щось класти
  • ПРИСИЛИТИ — прив’язати
  • ПРИСІШКИ — стремена
  • ПРИСЯЖНИЙ — довірена особа в старі часи
  • ПРИТАНОЖИЛО — припекло
  • ПРИТИКА — палиця, що прикріпляє ярмо до дишла
  • ПРИТИЧЕ — прибуде
  • ПРИЧИНИТИ — приточити, доточити
  • ПРИЯЛОСЯ — прийнялося
  • ПРІДЕ — прийде
  • ПРІКОПЧАНА — прикріплена
  • ПРІСЬ — народна форма від «prísť» прийди
  • ПРІЧКА — мила, наречена
  • ПРІЧКИ — геть
  • ПРУГІНЕЦЬ — грань, кайма
  • ПРУС — Пруссія
  • ПРЯЧ — геть
  • ПСОТА — втрата, шкода
  • ПСТРУГ — форель
  • ПУБЛІКА — осуд, поговір
  • ПУБЛІКИ — оголошення, повідомлення новин
  • ПУКАТИ — тріскати, лопатися
  • ПУН — Провід українських націоналістів
  • ПУСТ НЯ ВНУ — пусти мене до хати
  • ПУСТАЙ — пустир
  • ПУСТОПАШ — без пастуха; тут без прив’язу і нагляду
  • ПУСЦЕ — пустіть
  • ПУЦУВАТИ — чистити, терти

Р

  • РАЙБАЛО — прало
  • РАЙБАТИ — прати
  • РАЙЗОВАТИ — подорожувати
  • РАНДИ — шмаття
  • РАНТУХОВА (СОРОЧКА) — з фабричного полотна
  • РАНЬДОЧКИ — шмаття, білизна
  • РАТИЩЕ — спис
  • РАХУБА — число
  • РЕБРО — гірське пасмо, що круто обривається
  • РЕВЕДОНИ — ревізори
  • РЕ́ВНЕ — дуже гірко, дуже жалібно
  • РЕГІМЕНТ — полк, військова частина
  • РЕГРУЦИ — рекрути
  • РЕЙБАТИ — прати
  • РЕЙМЕНТ — полк, військова частина
  • РЕЙСТРОВИЙ КОЗАК — реєстровий козак, тобто занесений до реєстру, списку, введеного польськими королями в XVI — XVII ст. на Україні
  • РЕЙТАР — найманий іноземний солдат-кавалерист
  • РЕКГЕМЕНТ — полк, військова частина
  • РЕМЕЗУВАТИ — робити міцним
  • РЕХТШАВ — праворуч
  • РЕЧИ — говорити
  • РЕШТ — арешт, тюрма
  • РЗЗЗ — Референтура зовнішніх закордонних зв’язків
  • РИБНІК — озеро
  • РИНКА — різновид горщика
  • РИНСЬКИЙ — монета вартістю близько карбованця
  • РИТВИНИ — ридвани
  • РИТИЧЕНЬКИ — ткацький прилад
  • РИХТУВАТИСЯ — збиратися
  • РИХТУЄ — готує
  • РІЗА — ділянка поля, лісу
  • РІКЛЯ — старовинний жіночий одяг
  • РІЧА — річка
  • РОВАШ — рахунок
  • РОВТА — рота, військовий загін; тут жандармська військова частина
  • РОГОЖОВАЯ ОПАНЧИНА — погана одежа, одежа з рогожі
  • РОЖИНА — листя рожі
  • РОЗДОЛЛЯ — широка низька долина
  • РОЗКАЗ — наказ
  • РОЗКАЗУВАТИ — наказувати
  • РОЗПІЗНАТИСЯ — тут зазнати лиха, перетерпіти
  • РОЗПОЛОНИТИ — звільнити
  • РОЗЧЕРКОТАТИ — розлетіти
  • РОКОВИЙ ДЕНЬ — день, що буває раз у рік, річне свято
  • РОСТОПИРА — роззява
  • РОТА ЖІНОК — група, гурт жінок
  • РУГА — церковна або попівська земля
  • РУЖИНА — рушниця, зброя
  • РУЖІЧКА — троянда
  • РУЖНИЙ — рожевий
  • РУКОВАТИ (НА ВІЙНУ) — рушати, виступати
  • РУМЕНЕ — рум’яне
  • РУМЕНІ — рум’яною
  • РУП — Революційна українська партія
  • РУТЯТИ — кидати
  • РУЧИНА — сплетені руки
  • РЯДЧИК — підрядчик, розпорядник
  • РЯЖИНА — погана одежа, одежа з рядна
  • РЯЖИНЯ — погана одежа, одежа з рядна
  • РЯНДОЧКИ — шмаття, білизна

С

  • САДЖАВКА — копанка
  • САЛТАН — султан; тут монарх, турецький султан
  • САМОПАЛ — старовинна рушниця, пищаль
  • САНОВИЙ БИЧ — сучий син
  • САРАКА — бідолаха, бідний, нещасний, бідолашний
  • САШАВ — убрання
  • СВИДИНА — кизил
  • СВІТЛОЙКА — світлиця
  • СВІТОВАЯ ЗОРЯ — ранкова зоря
  • СВУ — Спілка визволення України
  • СГД — Союз гетьманців-державників
  • СЕ ДИВИЛИ — дивувалися
  • СЕ ЗІСТАЛИ — залишилися
  • СЕ СОКОТИТИ — стерегтися, оберігатися
  • СЕВ — цією
  • СЕМЕРЯГА ЛИХАЯ — серм’яга погана, погана верхня одежа з ряднини
  • СЕМИП’ЯДНИЙ — у сім п’ядей, приблизно коло півтора метра
  • СЕНАТ — тут вища судово-адміністративна установа в царській Росії
  • СЕРВУС — здоров був, привіт (форма привітання)
  • СЕРЕНЧА — щастя
  • СЕСІ — ці
  • СИ — частка «ся» в дієсловах, собі
  • СИЛА ТРЕБА — скільки треба
  • СИЛЯЖИЩЕ — шеляг
  • СИНИЛО — синя фарба, синька
  • СИН-ЛЕН — синій льон
  • СИРИЦЯ — сиром’ятна, недовироблена шкіра
  • СИРОВЕЦЬ — тут брага для пива
  • СІРОМ’ЯГА — бідна верхня одежа, серм’яга
  • СІРОМА — голота, біднота
  • СІРОМАНЕЦЬ — вовк
  • СІРОМАХА — голота, біднота
  • СІРЯЧИНА — сіряк, верхня одежа з валяного овечого сукна домашнього виробництва
  • СІТИНАТИ — рубати
  • СІЧОВИКИ — тут жителі Запорозької Січі, запорозькі козаки
  • СКАЛУБИНА — тріщина
  • СКАМНИЦЯ — лава; тут склеп, магазин
  • СКАРБОВИЙ — державний, казенний; тут робітник у склепах поміщицького маєтку
  • СКЕЛЬТОВАЦ — зужиткувати, витратити
  • СКІРА — шкіра
  • СКІРНІ — чоботи
  • СКІЦЬ — скік
  • СКОРЕНЬКИ — чоботи
  • СКОЧКА — лісова мишка
  • СКОЧУСЯ — лісова мишка
  • СКРИПИЦЯ — колодка, дерев’яні кайдани
  • СКРИПНИЦЯ — колодка, дерев’яні кайдани
  • СКУРА — шкіра
  • СЛИ — чи, чи чуєте
  • СЛИЧНИЙ — чудовий
  • СЛЮБ — шлюб
  • СМЕРТИ СТЕ’М НЕ ВИДІЛИ — смерті ви моєї не бачили
  • СМОТ — дивись
  • СМОТРИТИ — дивитись
  • СМУТНО — сумно
  • СНИЯЛА — снила, тліла
  • СО — із
  • СОБИВАТИ — збивати ноги, руки, калічити
  • СОДОМА — гамір, крик, метушня
  • СОЙ — собі, себе
  • СОКОТИТИ СЯ — оберігатися, остерігатися
  • СОЛОМАХА — їжа з рідкого тіста; тут бідна їжа з рідкого житнього тіста, звареного на солоній воді без будь-якого жиру
  • СОЛТИС — сотський; тут сільський староста за часів білопольської окупації Західної України
  • СОМИРЯ — тут замирятися, просити миру
  • СОМИРЯТИ — тут замирятися, просити миру
  • СОР — розор, погром
  • СОСНОВА ТЕРТИЦЯ — соснова дошка
  • СОТНИК — командир військового підрозділу, сотні, а також начальник військово-адміністративної і територіальної одиниці, яка входила до складу полку
  • СОУ — Спілка офіцерів України
  • СОХТОВАТИ — звикати
  • СПАЦИРУВАТИ — прогулюватися
  • СПЕНЦЕРИНА — пелерина
  • СПЕРАТИ — забороняти
  • СПИЛЬНА — пильно, уважно
  • СПІВАНКА — коломийка, коломийкова пісня
  • СПІЖ — погріб
  • СПОДАРЕЙКО — господаронько
  • СПОМНИ СИ — згадай собі
  • СПРІЛА — спряла
  • СПУСКАНА НА ПОЖАРІ — знищена, спалена
  • СТАН — стайня
  • СТАЦІЯ — постій війська за рахунок населення; такі постої польських військ дуже розоряли трудящих; повинність, побори, тягар, зловживання
  • СТАЦЬЯ — постій війська за рахунок населення; такі постої польських військ дуже розоряли трудящих; повинність, побори, тягар, зловживання
  • СТЕ — частка в другій особі множини дієслів, ви
  • СТЄГАТИ — стягати, здирати
  • СТІВКА — сотня
  • СТІЙКА — варта
  • СТОЖАРИ (ІСКРИ) — тут надзвичайної сили вогонь
  • СТОНЖЕЧКА — стрічка
  • СТОРОНА — засторонок в клубі
  • СТРАЖНИК — нижчий поліцейський чин в сільських місцевостях, підлеглий уряднику
  • СТРАТИТИ — згубити
  • СТРАШНА (ХУРА) — застрахована
  • СТРЕД, (НА) СТРЕД — посередині
  • СТРИХ — горище
  • СТРІВБОЧКИ — кайдани
  • СТРІП — дах, склепіння, звід
  • СТРІТИ — зустріти
  • СТРІХ — горище
  • СТРІЦОВИЙ — страусовий
  • СТРІЧА — зустріч
  • СТРУХНІТИ — сполошитися, злякатися
  • СТУДЕНО — холодно
  • СТУДНЯ — керниця, криниця
  • СТУЛЕНЬ — пиріг без начинки
  • СУБ — Союз українців Британії
  • СУВІ — Союз українських воєнних інвалідів
  • СУДОМА — тяжка хвороба, корчі; велике лихо
  • СУДОШАЄ — зустрічає
  • СУЗ — Східноукраїнські землі
  • СУКМАН — сірячина, верхня одежа, кафтан
  • СУКМАНКИ — верхній одяг
  • СУЛІЯ — велика пляшка
  • СУМ — Спілка української молоді
  • СУНМ — Союз української націоналістичної молоді
  • СУПЛІКА — письмова просьба, скарга, звернення, а також лист
  • СУПРОВІТ — старший війт
  • СУТ (Є) — є
  • СУТУЛІВШЕ — зсутулившись
  • СУХ — суша; на сусі —на сухому
  • СУШЕДА — сусід
  • СЯ ЗАБАВИЛИ — затрималися, забарилися
  • СЯГ — міра довжини
  • СЯНО — сіно
  • СЬМО — є

Т

  • Т — до
  • ТАВОЛГА — лугова рослина, з стебла якої в старовину робили канчуки і шомполи для рушниць
  • ТАДИ — тоді
  • ТАЙСТРА — торба
  • ТАЛА — назва рослини
  • ТАЛЕР — старовинна срібна монета
  • ТАЛЯР — старовинна срібна монета вартістю 75 коп
  • ТАМБОР — барабан
  • ТАНО — дешево
  • ТАНШИЙ — менший, дешевший
  • ТАРА — вокзал, станція
  • ТАРАБАН — барабан
  • ТАРЕЛЬ — талер
  • ТАРНИЦЯ — дерев’яне сідло
  • ТАСЬ Я ЗАТАЇЛА — приховала собі
  • ТАШКА — шкіряна сумка
  • ТВ — Тактичний відтинок
  • ТЕ — тебе
  • ТЕН — той
  • ТЕРАЗ — нині, тепер, зараз
  • ТИ — тобі
  • ТИКАТИ — зачіпати
  • ТИЛЯГИ — старовинна захисна одежа, лати із залізних або інших металевих пластинок; тиляги вживалися замість кольчуг
  • ТИЛЬО — тільки
  • ТИС — особлива порода хвойного дерева, яке відзначається міцністю і довговічністю; тис іде на спорудження кораблів
  • ТИСОВА ЛАВКА — лава з тису
  • ТИТАР — церковний староста, ктитор
  • ТИТАРЬ — церковний староста, ктитор
  • ТИТЮРКА — перепілка
  • ТІ — тобі, тебе
  • ТІВКО — стільки
  • ТІЛЬКО — стільки
  • ТЛОМИТИ — поїдати
  • ТЛУМИТИ — поїдати
  • ТЛУСТА — жирна, товста
  • ТЛУСТИЙ — товстий
  • ТОВАР — худоба
  • ТОВАРИСТВО КРЕВНЕ І СЕРДЕЧНЕ — нерозривне братство, тісно згуртоване товариство; щирі друзі
  • ТОВДИ — тоді, того часу, в той час
  • ТОПАНКИ — туфлі, взуття
  • ТОПІР — палиця з металевим топірцем замість рукоятки
  • ТОПІРЕЦЬ — палиця з металевим топірцем замість рукоятки
  • ТОСЬ — ти
  • ТОТА — та, вона сама
  • ТОТО — оце
  • ТОЧИТИ — котити
  • ТРАБА — треба, потрібно
  • ТРАЙБУВАТИ — тут: приводити в рух
  • ТРАЙСТА — торба
  • ТРАПЕНИЦЯ — страдниця
  • ТРАПИТИ — спішити, поспішати
  • ТРЕН — поїзд
  • ТРЕПІТЬ — тремтіти
  • ТРИННЯ — потерть, подрібнена солома
  • ТРІБУВАТИ — пробувати
  • ТРОЩА — вітки
  • ТРУМБЕТА — трембіта
  • ТРУМНА — труна
  • ТРУМНО — труна
  • ТРУНВА — труна
  • ТРУНОК — спиртний напій; шлунок,
  • ТУЗЛУК — розчин кухонної солі для соління чого-небудь; тут дуже солона переварена вода
  • ТУМА — людина мішаної породи, – один з родителів турчин або татарин, а другий українець
  • ТУМА́ — неговірка людина
  • ТУРАС — турчин
  • ТУРМА — вежа
  • ТУРНА — вежа
  • ТУРСЬКИЙ — турецький
  • ТЮРЯ — хліб з квасом
  • ТЯ — тебе

У

  • У ПРЕДМЕТУ — для прикмети, на прикмету
  • У САМОМУ ХМЕЛЮ БУВАВ — був дуже п’яний
  • УБЕЗПЕЧАТИ — застерігати, завіряти
  • УБОЧА — луг
  • УВВ — Українське визвольне військо (Німеччина)
  • УВИХАТИСЯ — встигати, справлятися
  • УВО — Українська військова організація
  • УВФ — Український визвольний фонд
  • УГА — Українська галицька армія
  • УГВР — Українська головна визвольна рада
  • УГІБАТИ — ловити
  • УДОБНИЙ — достойний, той, хто придатний саме для певної справи
  • УДП — Українське державне правління (оголосило відродження Української самостійної держави)
  • УКА — лука
  • УККА — Український конгресовий комітет Америки
  • УКСР — Українська крайова студентська рада
  • УЛАПІЛА — впіймала
  • УЛОГИ — рівне поле
  • УН — він
  • УНА — Українська національна армія (Німеччина)
  • УНВ — Українське національне відродження
  • УНГАР — угорець, мадьяр
  • УНГАРСЬКИЙ — угорський
  • УНДО — Українське національно-демократичне об’єднання
  • УНДС — Український національно-демократичний союз
  • УНПО — Українська національна повстанська організація
  • УНР — Українська народна республіка, Українська національна рада
  • УНРА — Українська народна революційна армія (нова назва УПА Г. Бульби-Боровця від липня 1943 р.)
  • УНС — Українська народна самооборона
  • УНТИР — підлеглий
  • УНФ — Український національний фронт
  • УПА — Українська повстанська армія
  • УПАДЕТЬСЯ — попаде до рук
  • УПОМНИ — запам’ятай
  • УРДП — Українська революційно-демократична партія
  • УРЄД — місцева влада, повітова влада
  • УРІКАТИ — докоряти
  • УРЛЬОП — відпустка (з армії)
  • УРПО — Українська революційна повстанська організація
  • УСДРП — Українська соціал-демократична революційна партія
  • УССД — Українська самостійна соборна держава, Українська суверенна соборна держава
  • УССТ — Українське студентське спортивне товариство
  • УЦЕКАТИ — втікати
  • УЧАР — вівчар, пастух
  • УЧАРЕЧКА — пастушка
  • УЧКА — лучка (луг)
  • УШКАЛА — річкові розбійники; тут турецько-татарські загарбники
  • УШКАЛИ — річкові розбійники; тут турецько-татарські загарбники
  • УЩЕРБИТИСЯ — всмоктатися в землю

Ф

  • ФАЙДА — нагайка
  • ФАЙКА — гуцульська люлька
  • ФАЙНА — гарна, красива
  • ФАЙНИЙ — гарний
  • ФАЙНО — гарно, красиво, добре
  • ФАЛАТ — кусень, шматок
  • ФАЛЕЧНИЙ — впертий
  • ФАЛЯ — хвиля
  • ФАНДА — гарапник, довгий батіг
  • ФАНТИНКА — одежинка
  • ФАРМА — ферма
  • ФАСУВАТИ — 1) припасовувати; 2) бідувати, мучитись
  • ФАФУРИГА — тут поліцейський, городовий
  • ФЕДЕРИНА — пелерина
  • ФЕЙТ — вантаж, вантажний поїзд
  • ФЕСТУНГ — фортеця
  • ФЕЦИ — онучі (до чобіт)
  • ФІЛІЖАНКА — чашка
  • ФЛІНТА — рушниця
  • ФНЄ — Фронт національної Європи
  • ФОРГОВА — постать
  • ФОСА — канава
  • ФРАЇР — хлопець, коханий, парубок, жених, милий, коханець
  • ФРАЇРЕЧКА — любка
  • ФРАЇРКА — дівчина, кохана
  • ФРАЇРОЧКА — дівчина, кохана
  • ФРАС — чорт, чорт би тебе побрав
  • ФРАСУВАТИСЯ — тривожитися
  • ФРАСУНОК — журба, клопіт
  • ФРАЮРОЧКА — дівчина, кохана
  • ФРИШНО — скоро
  • ФРИШТИХ — сніданок
  • ФУКАТИ — кричати, гукати
  • ФУРМАН — візник
  • ФУЧИТ — хропить
  • ФУЯРКА — один з видів сопілки
  • ФУЯРОШ — той, що виготовляє сопілку, сопілкар

Х

  • ХАЛАЗІЯ — лупцювання
  • ХАЛАТ — тут: шинель
  • ХВАЙДА — нагайка
  • ХВОЙДА — хворостина
  • ХВОЙДИНА — хворостина
  • ХИЖА — хата
  • ХІНИ — китайці
  • ХЛАДОК — холодок
  • ХЛІВОНЬКА — кривавиця
  • ХЛО’ — хлопці, люди
  • ХЛОПОК — тут джура, а також слуга з кріпаків
  • ХОДАК — постіл
  • ХОЛОЗІЯ — частування
  • ХОЛОШНІ — домоткані штани
  • ХОРУНЖИЙ — чин у козацьких військах, а також прапороносець
  • ХОТАР — лани, луки, поля
  • ХОЦЬ — хоч, хоча
  • ХРУНЬ — запроданець, людина без совісті
  • ХТОВДИ — тоді
  • ХТОРИЙ — котрий
  • ХУДОБА — достатки, рухоме майно, в тому числі худоба
  • ХУДОБНИЙ — бідний, убогий
  • ХУПАВИЙ — гарний, нарядний
  • ХУСТА — білизна, одяг
  • ХЦЕ — хоче
  • ХЦЕШ — хочеш
  • ХЦЯВ — хотів

Ц

  • ЦАПКИ — на диби
  • ЦАРИНА — засіяне поле; тут огорожене від поля місце, вигін, а також місце для випасу худоби
  • ЦАРИНОЧКА — засіяне поле; тут огорожене від поля місце, вигін, а також місце для випасу худоби
  • ЦВІТОМ ПРОЦВІТАНА ГАЛЕРА — галера, розмальована різнокольоровими яскравими фарбами
  • ЦЕЖКО — тяжко
  • ЦЕН — тінь
  • ЦЕНТ — тут американська дрібна монета, сота частина долара
  • ЦИ — чи
  • ЦИБУХ — люлька
  • ЦИЖМИ — чоботи, черевики, взуття; тут грубе взуття
  • ЦИРКУЛ — округа, волость
  • ЦІЖМИ — чоботи, черевики, взуття
  • ЦІМБОРИК — товариш
  • ЦІСАР — австрійський імператор
  • ЦІХО — тихо
  • ЦМИНТАР — кладовище
  • ЦНУТИ — тужити
  • ЦУГ — поїзд
  • ЦУРОМКИ — суремки, військові сурми, труби
  • ЦЮРА — козацький слуга, помічник, товариш, довірена особа військового керівника, джура

Ч

  • ЧАБАК — лящ
  • ЧАБАНІЇ — породисті воли, якими чумаки їздили в Крим
  • ЧАКА, ЧАКО — каска
  • ЧЕБЕРЯТИ — танцювати, пританцьовувати
  • ЧЕПРАГА — сідло
  • ЧЕРВЕНИ — червоні
  • ЧЕРВОНИЙ ЗОЛОТИЙ — червінець, монета з чистого золота
  • ЧЕРДАК — тут капітанський місток
  • ЧЕРЕСОК — черес, широкий подвійний шкіряний пояс, в якому раніше носили металеві гроші
  • ЧЕРЕШОК — черес, широкий подвійний шкіряний пояс, в якому раніше носили металеві гроші
  • ЧЕРКЕЛЕСЕНЬКИЙ КІЗОЧОК — тут козел в отарі овець
  • ЧЕРНИЦЕВ ЗІЛЛЯТИ — залити мазутою, дьогтем
  • ЧЕРЧАТА — пофарбована в червець
  • ЧЕРЧИК — монах; тут — гарний, красивий
  • ЧЕРЧИК — червець (рослина з квітами червоного кольору)
  • ЧЕСТЬ — частина
  • ЧЕЧЕНЬ — тут козак-чеченець
  • ЧИЖМАКИ — чоботи
  • ЧИЖМИ — чоботи, черевики, взуття
  • ЧИК — сорокопуд
  • ЧИКЧИРИ — кавалерійські штани
  • ЧИНШОВІ СЕЛЯНИ — селяни, які користувалися земельними угіддями поміщика, за що сплачували йому регулярний податок (чинш, оброк). З посиленням феодальної експлуатації більшість таких селян ставала кріпаками
  • ЧИНЯЙ — відчиняй
  • ЧІЖМИ — чоботи, взуття
  • ЧІСАР — цісар
  • ЧІЧКА — квітка
  • ЧОБАНИСТЕНЬКІ — великі, крупні
  • ЧУГАЙ — хлопець
  • ЧУГА-ЧУГАНЯ — накидка, чоловічий одяг
  • ЧУГИ — верхня чоловіча одежа в Прикарпатті; шерстяна накидка, вид свитки без рукавів
  • ЧУДА — поміст на судні, капітанський місток
  • ЧУЖЕНИЦЯ — чужий, нерідний, іноземець
  • ЧУЛКА — волосся
  • ЧУПАЄ — відмова на право перебування в даній місцевості
  • ЧУПЕР — чуприна, чуб
  • ЧУРА — козацький слуга, помічник, товариш, довірена особа військового керівника, джура

Ш

  • ШАГ — гріш, 1/2 копійки
  • ШАЖОК — гріш, 1/2 копійки
  • ШАЙНІ — почесні
  • ШАЙНУТИ — дунути
  • ШАК — адже, тому
  • ШАЛАТА — салата (городина)
  • ШАНДЕР — жандарм
  • ШАНКРУВАТИ — розбивати
  • ШАНЦІ — земляні укріплення, окопи
  • ШАПКА-БИРКА — шапка з овечого смушка
  • ШАПКА-ВЕРГИРКА — шапка-венгерка
  • ШАПКОВ ГАЧІ ЛАТАВ — шапкою штани латав
  • ШАРАХВАН — шинель
  • ШАРВАРОК — примусова робота на пана; тут робота на панському дворі, а також податок у панській Польщі на утримання доріг
  • ШАРКАН — в’юга
  • ШАРКАНТЬОВИ — шпори
  • ШАРОНКА — шеренга, ряд
  • ШАТИ — одяг, багата верхня одежа, риза
  • ШВАБ — німець
  • ШВАЙКА — товсте шило
  • ШВАК — лясь!
  • ШВАРНА — моторна, жвава
  • ШВЕТ — світ
  • ШЕ ДНЕСЬ — ще сьогодні
  • ШЕЛЬВАХ — варта
  • ШЕРЕТУВАТИ — перед помолом обдирати лузгу з зерна
  • ШЕСТРИ — сестри
  • ШИБАТИ — кидати, гойдати
  • ШИКІВАТИ — готувати
  • ШИКУВАТИ — готувати
  • ШИПКА-ВИРГАНКА — шапка-венгерка
  • ШИРИНА — хустка
  • ШИРИНКА — хустка, тут: манишка
  • ШИФ — корабель, пароплав
  • ШИФА — корабель, пароплав
  • ШИФКАРТА — квиток на пароплав
  • ШИЦКИ — усі
  • ШИЦКО — усе
  • ШІДЗЕМ — сім
  • ШІПКА — шапка
  • ШІТО — сито
  • ШІФА — корабель, пароплав
  • ШЛИК — рід головного убору; тут висока смушева шапка з довгим суконним верхом, який іноді закінчується китицею; в думі — з бархату
  • ШЛИЧОК — рід головного убору; тут висока смушева шапка з довгим суконним верхом, який іноді закінчується китицею; в думі — з бархату
  • ШЛІЄЩЕ — шлеї
  • ШЛІХТУВАТИ — загладжувати тканину завареним крохмалем
  • ШЛЯМПАЦ — марширування
  • ШМАРИТИ — викидати
  • ШМАТ — одяг, шмаття
  • ШНЕЛЬФАЄР — автоматична зброя
  • ШНУР — ряд
  • ШОПА — хлів з двома або трьома стінами для возів та господарчих речей
  • ШОР — ряд
  • ШОСТАК — дрібна монета в три копійки, шість грошів
  • ШПАРУВАТИ — складати, заощаджувати гроші
  • ШПАЦІРУВАТИ — прогулюватися
  • ШПЕРУВАТИ — складати, заощаджувати гроші
  • ШРУБОК — шруб; тут пробка для пляшки з різьбою
  • ШТАНДАРИ — місце на дошках під піччю
  • ШТАНЦІОН — залізнична станція
  • ШТАЦІЯ — станція
  • ШТВЕРЦІ — шлея, пристосування для перенесення великого вантажу однією людиною
  • ШТИГУЛЬКАТИ — шкутильгати
  • ШТИРІ ТА БИРІ — тут назва овець
  • ШТО — що
  • ШТО МАТ — що має
  • ШТОКГАВЗ — тут: гауптвахта, карцер
  • ШТРЕД, (НА) ШТРЕД — посередині
  • ШТРОВГАЗ — тут: гауптвахта, карцер
  • ШТУДЕРУВАТИ — мудрувати, муштрувати
  • ШТУКА — тут: шматок поля
  • ШУВНИЙ — гарний
  • ШУГАЙ — парубок, хлопець
  • ШУГАЙЦІ — парубки
  • ШУДРА — незаконна жінка
  • ШУДРАТИЙ — кучерявий; прикметник від: шудра
  • ШУМНИЙ — гарний, пишний, буйний
  • ШУТОНЬКА — вівця

Щ

  • ЩЕ ’СЬ — ти ще
  • ЩИРОЗЛОТИЙ — з чистого золота
  • ЩІБОРІЩІ ВІВЦІ — вівці з відбитими рогами
  • ЩО МУТЬ ВОЛЮ ЙМИТИ — що матимуть волю

Ю

  • Ю — її
  • ЮГАС — пастух
  • ЮЖ — вже
  • ЮЛКА — вулиця
  • ЮРКИ — кілочки, які використовують при в’язанні снопів
  • ЮРКОМ В’ЯЗАТИ — в’язати снопи за допомогою юрка, спеціального дерев’яного кілочка
  • ЮТРО — завтра

Я

  • Я ЙСЕМ ДРУТАР — я той, хто зв’язує дротом
  • ЯБКА — яблука
  • ЯБКО — яблуко
  • ЯВ — взяв
  • ЯВ СЯ — взяв, став
  • ЯДЛОВЕЦЬ — ялівець
  • ЯК З ТАТАРКИ ПАСКА — іронічно: як паска з татарського зілля
  • ЯКО ВЛОНИ — торік
  • ЯЛА — взяли
  • ЯЛИ — взяли, стали
  • ЯНИЧАРИ — привілейовані піхотні війська в султанській Туреччині, які використовувалися для каральних операцій; відзначалися особливою жорстокістю
  • ЯНИЧЕНЬКИ — привілейовані піхотні війська в султанській Туреччині, які використовувалися для каральних операцій; відзначалися особливою жорстокістю
  • ЯР — весна
  • ЯРА БДЖОЛА — рання, весняна бджола
  • ЯРЕЧОК — ярок
  • ЯРИЗА — ярига, нижчий військовий, поліцейський служитель; тут перекладач
  • ЯРИЙ — весняний
  • ЯРИЙ ВІСК — білий віск, від ранніх взяток бджіл
  • ЯРМАНОК — ярмарок
  • ЯРМОЛОК — ярмарок
  • ЯСА — галас, шум, а також салют, привітання гарматними пострілами
  • ЯСИНА — галас, крик, тривога
  • ЯСИР — полон, здобич, яка складалася з населення, взятого в неволю, а також неволя, рабство
  • ЯЧАТИ — кричати по-лебединому, кричати, шуміти
  • ЯЧИТИ — кричати по-лебединому, кричати, шуміти