Словник
Словник
А
- Аби — Антибільшовицький народний фронт (Мехіко)
- Абис — щоб
- Адамашка — рід шовкової тканини; тут шовкова одежа
- Адомашки — шовкова тканина
- Аж — коли
- Айно — так; тут — тільки
- Аквавіточка — горілка (спотворене з лат.)
- Аль — але
- Альбо — або
- Амбурк — Гамбург
- Арештована гарматами — озброєна гарматами
- Асесор — тут становий пристав
- Атрамент — чорнило
- Ачей — може
- Аще — якщо
Б
- Багна — трава
- Бадва — обидва
- Базавлук — річка, права притока Дніпра; острів Базавлук (Чортомлик), на якому була Запорозька Січ
- Байдувати — байдикувати, гуляти, нічого не робити
- Байрак — невеликий ліс по степових ярах та балках
- Бакскар — хвостовий вагон
- Балухатий — банькатий, лупатий
- Бангов — вокзал
- Банда — музика, оркестр
- Бандурки — картопля, бараболя
- Банно — сумно
- Банувати — тужити, сумувати, шкодувати, журитися
- Банюр — глибоко розмитий берег річки
- Барбоси — тут жандарми і поліцаї
- Барва — формений одяг (козацький чи солдатський)
- Бардз — дуже
- Бардзо — дуже
- Барз — дуже
- Барзе — дуже
- Барзо — дуже
- Барзо дивен — дуже дивний, дивовижний
- Барило — бочонок
- Баркан — дощатий тин
- Барма — мундир
- Барс — дуже
- Барс би-м рад — дуже був би радий
- Бас — тут: наглядач, господар, підприємець, наставник
- Басани — обшивка одежі для прикраси
- Басурман — магометанин, зокрема татарин; вживалося і як лайливе слово
- Басурманський — магометанин, зокрема татарин; вживалося і як лайливе слово
- Бати — 1) батоги; 2) бити
- Батюхна — батько
- Бача — вівчар
- Баша — паша
- Баюра — велика, глибока калюжа
- Без — через
- Без ліс — через ліс
- Бекет — сторожа
- Бербениця — діжка для сиру
- Бервено — дерево, колода
- Берти — копати, рити
- Бесіда — розмова
- Бетяр — гультяй
- Бефель — наказ
- Би — аби, якби, щоб
- Би’м — я, мене, а також — щоб я
- Бинда — стрічка для підтримування волосся (дівочий головний убір)
- Биндочка — стрічечка
- Бирка — вівця
- Бити — бути
- Бицюга — худоба
- Биця — худоба
- Бичувати — припрягати до однієї пари волів чи коней ще одну або кілька попереду, коли важка поклажа
- Бігар — палиця, батіг
- Бідити — бідувати, терпіти біду, лихо, нещастя
- Бізмаль — мабуть
- Бізувати — ручатися, запевняти, бути в змозі
- Бізуватися — братися за щось
- Бізун — нагай
- Біларапська земля — білоарабська; тут турецька
- Білиця — білка
- Білозір — ясноликий, мудрий
- Білозор — ясноликий, мудрий
- Біляки — багата біла літня одежа з габи, білого сукна
- Більцева — з вибіленого полотна
- Блац — плац, майдан
- Блєховати — заковувати в залізні кайдани
- Богрейдочка — весільна стрічка, часто паперова квітка
- Бодак — назва рослини
- Бодниця — велика бочка
- Боєв сє — боявся, лякався
- Боїсько — тік
- Боката — шматок чогось
- Борзо — скоро, швидко
- Бортак — дурень
- Борше — швидше
- Боский — божий
- Боськати — цілувати
- Ботей — отара
- Бочкарі — постоли
- Бравославець — хвалько, чванько
- Бразалія — квітка
- Бранка — полонянка
- Бредці — ті, що бродять, або ходять вбрід
- Брез — через
- Брецман — гальмівний
- Бріх — живіт
- Бровар — броварня, пивоварня
- Брущен — кущі, зарості
- Бужаниця — бужанина
- Буза — напій з проса
- Бузувати — карати, бити, лаяти
- Бузя — уста
- Буката — шматок чогось
- Булава — коротка палиця з кулеподібним потовщенням на одному кінці; в старовину знак військової або адміністративної влади
- Булатнії саблі — шаблі з булату, спеціальної надзвичайно міцної сталі
- Бунда — верхня одежа, своєрідне суконне пальто
- Бундурки — картопля
- Бунчук — коротке древко з металевими прикрасами і кінським хвостом, знак військової влади отамана, гетьмана
- Бурка — буря
- Буркована — брукована
- Бурлак — бездомний, бідний, найманий робітник за часів кріпацтва
- Бурлака — бездомний, бідний, найманий робітник за часів кріпацтва
- Бурунька — люлька; тут люлька, виточена з березового кореня
- Бутей — отара
- Бути — черевики
В
- В ворот — біля воріт
- В гір — в гори
- В набор — тут: в борг
- В сашині — в корчах, осоці
- В’ни — вони
- В’язд — в’язниця
- В’язові постоли — взуття з лика в’язу
- Ваговий дрюк — дрюк, яким піднімають воза, щоб підмазати колеса
- Вадний — гарний
- Важатися — бавитися, гратися
- Важити — замишляти, мати на увазі, щось замірятися зробити
- Важниця — підставка під ваговий дрюк
- Вакувати — гаяти час, нічого не робити
- Вал — грубі, товсті нитки з паклі, товсті нитки з клоччя; тканина, виткана з грубої пряжі з клоччя
- Валав — село
- Валал — село, місто
- Валівцева — зроблена з валу
- Валова — село
- Валовина — грубі, товсті нитки з паклі
- Валяв — село
- Ванда — гарапник, довгий батіг
- Вандрувати — мандрувати
- Вара — геть!
- Варгатий — губатий
- Варовати — берегтися, стерегтися
- Варош — місто
- Васпане — милостивий пане
- Ватаг — отаман, керівник
- Ватра — багаття, вогнище, вогонь
- Вахи — одяг, лахміття, драна бідна одежа
- Вахцимбра — вартівня
- Вашець — ваша милість
- Вбертати — обертати
- Вби — якби, щоб
- Вбриндувати — вдягнути, нарядити
- Вважати — керувати конем при допомозі віжок
- Ведле — біля
- Векша — більша
- Великий луг, луг — назва плавнів у пониззі Дніпра, де були землі Запорозької Січі
- Велкі — великі
- Велька — велика
- Велький — великий
- Вельо — багато
- Вера — мабуть, правда, дійсно
- Верг — кинув
- Верені — рядна
- Верета — рядно, мішковина; тут бідна одежа з мішковини
- Веречи — кинути
- Вермівка — премила
- Веце — більше
- Вецей — більше
- Веций — більше
- ВЗАРАН — завтра
- Взоун — Великий збір об’єднаних українських націоналістів
- Взун — Великий збір українських націоналістів
- Вибагла — вигадала
- Вибер — вибери
- Вибранчик — рекрут
- Вигляд — вікно
- Видить ми ся — бачу я, бачиться мені, мені здається
- Вилапати — виловити
- Виложення — вилоги; тут: військові відзнаки на комірі
- Вимова — умова
- Вимте — вийміть
- Вино — тут: виноград
- Випуцувати — вичистити
- Виргани — органи
- Виставати — вийти, піти, минути
- Вистати — вийти, піти, минути
- Витачати (вози) — викочувати із сарая
- Витки — звідки
- Виточати (вози) — викочувати із сарая
- Виховаш — виховуєш
- Виходок — вбиральня
- Вицвічений — вимуштруваний, навчений
- Вищикати — вищипувати, виривати
- Віграни — органи
- Відбор (до відбору йдучи) — набір у солдати
- Відвінувати — наділити приданим
- Відзу — бачу
- Відков — звідкіля; тут — з чого
- Війнувати — воювати
- Війт — сільський або волосний староста чи старшина
- Війя — дишло у воловому возі
- Віни — рослини
- Вінирати — виринати
- Віно — придане
- Вінувати — давати посаг
- Вір’яночка — свашка
- Вірлята — орлята
- Віт — війт
- Вітова — війтова
- Вклякати — ставати на коліна
- Влію — волію
- Влойки — воли
- Влони — торік
- Влякли — злякалися
- Вна — вона
- Во мені — про мене
- Воброста — обростає
- Вовоньки — воли
- Водни — вдень
- Воєвода — тут: перший нажатий сніп на ниві
- Воємскі — військовий
- Возовий — проїжджий возом, а також податок за проїзд возом
- Вой войовати — війну воювати
- Во́йна — войовничий, хоробрий, мужній
- Во́йний — войовничий, хоробрий, мужній
- Воко — міра рідини (1-1, 5 л )
- Воковита — горілка
- Вокоман — економ
- Вола — кличе
- Волайце — звіть
- Воле — зоб
- Волитися — тут бажати чогось
- Волічка — вовняні нитки для вишивання
- Волічки ремінні — зав’язки
- Волки — воли, волики
- Волоки — мотузки, якими зав’язують на ногах постоли і онучі
- Волоки валові — зав’язки з валу від постолів, лаптів або личаків
- Волоньки — воли
- Волоський — молдавський
- Воляр — пастух волів
- Воргани — органи
- Ворина — жердина з огорожі
- Вочі — очі
- Впіха́ла — тут: накидала, надавала
- Врац се — вернися
- Врел — вельми
- Всев — усією
- Вспішитися — поспішати, швидко щось робити
- Всум — Виховна спільнота української молоді
- Всяди — всюди
- Втворіть — відчиніть, відкрийте
- Втірочки — торочки; бахрома в рушниках
- Вуботирі — ті, що везуть катафалк
- Вулки — воли
- Вуо — Волинське українське об’єднання
- Вурда — низькосортний сир, виварений з сироватки овечого молока; підігріте квасне овече молоко
- Вфасувати — припасувати
- Вцалє — зовсім
- Вшак — втім
- Вше — завжди
- Вшелиякий — всякий
- Вши — всі
- Вшистко — все
- Вшитки — всі
- Вшитко — все
- Вшиток — весь, увесь
- Вшіткі — усі
- Вщолочати — встоятися
Г
- Габа — дороге біле турецьке сукно
- Гавз (гауз) — дім
- Гавран — ворон
- Гадвабний — шовковий, єдвабний
- Ґазда — господар, хазяїн, а також селянин
- Газдиненька — господинонька
- Ґаздиня — господиня
- Гайдамака — в XVII—XVIII ст. козак, селянин — повстанець проти соціального і національно-релігійного гніту
- Гайдар — вівчар
- Гайдарка — вівчарська палиця
- Гайдук, гайдуки — в XVI—XVIII ст. солдати придвірного війська феодалів; солдати-найманці, а також карателі
- Гайнувати — знищувати
- Гайтове — лісові сторожі
- Галера — каторга, велике гребне судно в
середньовічній Туреччині, на якому гребцями були невільники, зокрема
слов’янські, прикуті ланцюгами до лав
- Гали — литки, ноги
- Галійщина — Галичина
- Ґамба — уста
- Гамбіті — губи
- Гамер — дрібна монета
- Гандибурка — картопля
- Ганьбитися — соромитися
- Га́разд — порядок, лад
- Гардша — краща
- Гарман — тік, де молотять хліб
- Гарнець — глечик
- Гачі — штани
- Гварити — говорити
- Гвер — гвинтівка, зброя
- Гвирка — оружно, зброєю
- Гев — тут, сюди
- Гемби — губи
- Гербата — напій; в сучасній польській мові гербата означає чай
- Гишечки — зменш від гишки (гижки) — холодець, драглі із ніжок, ніжки в холодці; ноги, ніжки; тут дрібні кісточки
- Гілетка — міра
- Глиця — тут стовпчик у дерев’яній кладці (через річку) або в огорожі
- Глони — торік
- Глядати — шукати
- Гміна — волосне правління
- Гнеска — сьогодні
- Гнесь — сьогодні
- Гнет — скоро
- Гнів положити — розгніватися
- Го — його
- Годзінар — годинникар
- Годний — гарний, а також добрий, здоровий
- Гойний — гарний, достойний
- Голдувати — давати данину, бути залежним від поборів
- Голиця — місце, розчищене від дерев, лісу
- Голота — біднота, бідняки
- Голубець — гуцульський танцювальний крок
- Гонорова служба — знатна служба з великим чином і доброю оплатою
- Гора — горище
- Гординський шлях — ординський шлях, шлях, вибитий татарською ордою під час спустошувальних наскоків на українські землі
- Горівка — горілка
- Горнец — горшок (посуда)
- Горнець — глечик
- Горохляний — в горошинах
- Горці — горнята
- Горшкодрай — мандрівний гончар, що ремонтував горщики
- Госовкнула — посковзнулась
- Госпо́да — власний будинок, господарство
- Господар волоський — правитель, князь молдавський
- Готар — межа
- Гочкур — шнурок або ремінь для підперізування штанів
- Гояна — гей
- Ґрасувати — витоптувати
- Грейцар — монета
- Грейцер — дрібна австро-угорська монета
- Грис — грубі висівки жита, якими годують свиней
- Грінер блазен — лайливе прізвисько емігрантів
- Гряна неділя — зелена (русальна) неділя
- Гудак — скрипаль, музикант
- Гудаки, гудачки — музиканти
- Гужі — ремінь для прикріплення голоблі до хомута
- Гужки — віжки
- Гуляти — танцювати
- Гуляти (в степу, на долині) — воювати, відбивати напад ворогів
- Гуменний — панський наглядач за роботою кріпаків або наймитів на току
- Гунгар — угорець
- Гунм — Група української національної молоді
- Гунцут — негідник
- Гуня — чоловічий одяг
- Гура — купа, гора
- Гурале — горець
- Гурба — юрба
- Гуслі — скрипка
Д
- Д’них — від них
- Дакий — якийсь
- Дакус — доки
- Дампшифа — пароплав
- Дамфіша — пароплав
- Дамшиф — пароплав
- Данці — танці
- Дарок — подарунок
- Дашто — дещо
- Двигнути — підняти
- Дедьо — батько
- Демено — стерно, руль
- Дес — де
- Десяцький — тут помічник старости чи старшини, який виконував поліцейські обов’язки
- Джинджуристий — чепурний
- Джмуркати — моргати;
- Джур — їжа з розведеної водою вівсяної муки і конопляної олії
- Джура — 1) козацький слуга, помічник,
товариш, довірена особа військового керівника; 2) джур; страва з
непросіяної вівсяної муки без приправи; бідна страва
- Дзбати — дбати, турбуватися
- Дзгоравий — дірявий
- Дзевечка — дівчина
- Дзига — тут коловорот колодязя
- Дзіндзіровий — чепурний, елегантний
- Дзьора — дірка
- Дзюравий — дірявий
- Дзюри — дірки
- Дзяд — дід (чужий)
- Диби на ноги — кайдани для ніг з великої колоди
- Дилина — товста дошка в підлозі
- Димка — смугаста спідниця
- Дипо, дипоя — вокзал
- Ді — до
- Дідвиці — бедра
- Дідич — поміщик, великий землевласник
- Ділетка — міра (четверик) для зерна
- Днесь — сьогодні
- Днєш — нині
- Днище — дерев’яна дощечка, на одному
кінці якої сидить пряха, а на другому кріпиться гребінь або куделя;
вистругана дошка, донце з пазом на потовщеному кінці, куди вставляють
гребінь
- До ’статного — до останнього, всі до єдиного
- До рахунку — до волості, а також до числа
- Догварятися — домовлятися
- Доїсти — надокучити, набриднути
- Дойдж — дощ
- Домарі — домохазяї; тут селяни
- Домов — додому
- Домов ся вернули — повернулися додому
- Дос — досить, багато
- Доста — досить, багато
- Драб — тут бідняк
- Драга — дорога
- Дражечка — дорога
- Дражічка — дорога
- Дражка — дорога, доріжка
- Драчка — битва
- Дрема — той, що багато спить
- Дрептати — ступати дрібно
- Дриляти — викидати геть
- Дрогове — подорожнє, податок за користування дорогами, що проходили через державні або поміщицькі землі
- Друбні — дрібні
- Дуб — човен, видовбаний з цілого стовбура дерева, зокрема з дуба
- Дука — багатій
- Дукат — червінець, старовинна золота монета; тут золотий червінець
- Дукати — гроші
- Дукач — багатій
- Дуки-сребраники — багачі, вельможі
- Дула бити — бити по потилиці, бити взаший
- Дулі — сорт груш
- Дульки — сорт груш
- Дун — Дружина українських націоналістів
- Дунай — будь-яка річка
- Дуркати — галасувати, стукати
- Дусити в руках — тут міцно тримати в руках, душити
- Дутка — монета
- Дуфати — надіятися, сподіватися, в цісаря дуфати — надіятися на вислугу в цісаря
- Духвати — надіятися, сподіватися, в цісаря духвати — надіятися на вислугу в цісаря
- Дучка — дірка, ямка
- Душити — скинути
- ДЦ — Державний центр
- Дядя — батько
Е
- Едеман — вид шовкової тканини
- Ей йа лем ти ме — ой тільки ти мене
- Екзекутива — Виконавчий орган, виконавча влада
- Екзерцірка — муштра
- Екзецирка — муштра
- Екзецірка — муштра
- Есаул — осавула, поміщицький прикажчик, наглядач за кріпаками або наймитами, а також офіцерський чин у козацькому війську
Є
- Єгда — коли
- Єгомость — піп, ксьондз
- Єдвабна — шовкова
- Єдвабний — шовковий
- Єднати — тут піймати і знищити
- Єдомашки — шовкова тканина
- Єк — як
- Єкус — якусь, якась
- Єли казати — стали казати, говорити
- Єнчий — інший
- ЄРС — Європейська рада свободи
- Єс — є
- Єси — є, єсть
- Єсьмо — є
Ж
- Жалувати — жаліти, а також плакати
- Жально — шкода
- Же — що
- Жеб — щоб
- Жеби — щоб
- Жебисце — якби
- Желувати — бажати, а також жаліти
- Жельний — зелений
- Жем — що
- Жені — жниці
- Жентичка — сироватка
- Жерувати — здобувати їжу; бавитися
- Жєти — жати
- Живиця — назва горілки
- Живот — життя
- Живота — життя
- Жидати — чекати, ждати
- Жіброванії (вівси) — засмічені осотом
- Жлукто — видовбана з цілої колоди велика діжка для пропарювання білизни; видовбана кадка без дна для зоління білизни
- Жмачок — жмут, шматок
- Жовнір — солдат
- Жолоб — глибока і вузька долина
З
- З волоського боку — з Молдавії
- З гури — з гори
- За стодовком — за стодолою
- За твоєю головою — під твоїм керівництвом
- Забавлятися — затримуватися
- Забуртити — устромити
- Завержте — закиньте
- Завивало — чалма
- Завоєць — пучок, збиток, складка, перев’язка
- Заволайце — закличте
- Завше — завжди
- Заганути — загадати
- Загардувати — загатити
- Заглавок — подушка
- Загловок — подушечка під голову
- Заграда — місто, город
- Загродова шляхта — окружна, повітова дрібна шляхта
- Задобіддя — до обіду, перед обідом
- Зазуй — взуй
- Зайда — рядно, в якому носять скошену траву
- Заказнище (від заказник) — прикажчик, осавула
- Заки — поки
- За́клі — поки
- Заклопати — постукати
- Закля — поки,заки
- Зала́та — латка
- Залаяти — посварити
- Залубні — сани з кузовом
- Залудніти — забубніти
- Залюштати — зіпріти
- Зальоти — залицяння
- Замутитись — знайти привід
- Заніз — палиця, що продівається в кінці ярма і замикає шию вола
- Запаска — передничок, фартушок,
спідниця; тип жіночого фартуха (поясного одягу у вигляді куска тканини
шириною 60—70 см): полотняного, що одягається до спідниці або вовняного,
що носиться до плахти та обгортки
- Запекти хлівоньку — пролити кров у бою
- Заран — вранці
- Зарінок — берег, покритий дрібними камінцями
- Заріночок — бережок
- Зас — знов, знову
- Застава — загорода
- Заставщина — закладання
- Застрійте стріли — запустіть, направте стріли
- Застум — глухе місце
- Засцярана — принижена
- Зась — знову
- Зафасувати — одержати платню, гроші
- Зацерувати — муштруватися
- Зашелескотіти — тут зарябіти в очах від чийогось швидкого бігу
- Збабрана — брудна
- Збан — дзбан
- Збанка — дзбан
- Збиткувати — тут чинити збитки, займатись здирством
- Зваряти — золити
- Звір, звур — яр, улоговина
- Згара — зграя, банда
- Згорбулівше — згорбившись
- Здало — вдало, здорово
- Здекутор — екзекутор; тут чиновник, який примусово збирав податки з застосуванням фізичного покарання боржника
- Здецірка — муштра
- Здикуційні кошти — гроші, взяті шляхом екзекуції, в примусовому порядку
- Зело — рослинність, врожай
- Земя — земля
- Зецерувати — муштруватися з примусу, примусово
- Зизаючи — гегочучи
- Зицирувати — муштруватися
- Зицірка — муштра
- Злапати — зловити, спіймати
- Златоглави — дорога верхня одежа з шовкової парчі, витканої або вишитої золотом чи сріблом
- Злизи — сльози
- Зличний — прекрасний, чудовий
- Злочиста — золотиста
- Зме — ми,
- Змилити — помилитись
- Змудрувати — тут змордувати, закатувати
- Знаменами обкидати — оточувати полками
- Золотий — злотий, в старовину монета в п’ятнадцять копійок
- Зопихати — товкти (просо)
- Зострійте — підготуйте, пристройте
- Зохабити — лишити, покинути, залишити
- Зохабляти — залишати, покидати
- Зохобити — лишити, покинути, залишити
- Зрабувати — загарбати, забрати
- Зрокові — строкові
- Зруцати — кидати
- Зте — ви
- Зубельці — уздечки
- ЗУЗ — Західноукраїнські землі
- ЗУНР — Західноукраїнська народна республіка
- Зунуватися — втомитися
- Зчалувати — зчарувати
- ЗЧОУН — Закордонні частини організації українських націоналістів
І/p>
- Ід — до
- Ідце — йдіть
- Із трисунков — з косицею за капелюхом
- Ізбарзе — дуже
- Ізгвалтувати — тут збентежити
- Ізиздріти — побачити
- Ізувезди — звідусіль
- Іно — тільки, лише
- Іста — справжня
- Істий — справжній
- Істичок (від істик) — паличка з залізним наконечником, якою зчищають землю з плуга
- Ісц — іти
- Іши — ще
Ї
- Ї — її
- Їда — рот
- Їдат — їсть
- Їднати — тут завойовувати, примушувати силою
- Їми — візьми
Й
- Й а — а (часто в піснях вживається замість складу для збереження ритму)
- Йно — тільки, лише
К
- Кабак — гарбуз
- Кабат — куртка, солдатський мундир
- Кабатик — спідничка
- Кабачна — шинкарка
- Кабая — рід одежі
- Кава — сива ворона, галка
- Кавка — сива ворона, галка
- Кавуник — сива ворона, галка
- Кагла — отвір в печі
- Каглянка — онучана затичка для димаря від печі
- Каді — коли
- Кадук — чорт
- Кадь — бочка
- Каждий ся виспит в заглавку — кожний виспиться на подушці
- Калай — капелюх
- Калап — капелюх
- Камарат — товариш
- Камаша — сорочка
- Камеша — сорочка
- Камизелька — жилетка
- Камлицькі князі — кримсько-татарські хани
- Камрати — товариші
- Камратиська — товариші
- Камраття — товариші
- Кано́н — тут гармата
- Кантар — вуздечка
- Канюка — назва птаха
- Каня — птах (коршун)
- Капець — шкіряне скріплення в ціпові
- Капиця — шкіряне скріплення в ціпові
- Каплювати — з’єднувати
- Кар — вагон
- Караван — винокурня
- Каравати — одяг
- Карбач — батіг, нагайка, канчук
- Карічка — коло
- Кармазин — сукно темночервоного кольору; тут дорога верхня одежа з кармазину
- Карта — повістка, лист
- Картка — повістка, лист
- Касарня — казарма
- Катанка — тут: мундир солдатський
- Катун — солдат, рекрут
- Катуна — солдатчина
- Кач! — гиля!
- Каштани — тут: вороні коні
- Каюк — річковий човен, зроблений з цілої колоди
- Квадр — чверть
- Кватера — тут місце в шинку
- Кватира — тут кватирка
- Кеби — якби
- Кед — коли, коли б
- Кеда — коли
- Кедзь — коли
- Кедь — коли
- Келеп — чекан, палка з рукояткою, звичайно з металевою набивкою
- Кельо — скільки
- Кельчик — витрати, кошти
- Кельчік — видаток, кошти
- Кем — дай, подайте; тут — коли
- Кендериця — кукурудза
- Кендюх — шлунок четвероногих тварин
- Кеньдюх — шлунок четвероногих тварин
- Кеоун — Крайова екзекутива організації українських націоналістів
- Кепень — військова шинель
- Керва — кров
- Керпці — взуття (постоли)
- Керт — садочок
- Керта — город, сад
- Кет — коли
- Кибал — обруч із тканини, дерева, лози, який підкладали під очіпок на голову
- Кибалиця — обруч із тканини, дерева, лози, який підкладали під очіпок на голову
- Кибалка — обруч із тканини, дерева, лози, який підкладали під очіпок на голову
- Кильо — скільки
- Киндюх — шлунок четвероногих тварин
- Киндяк — рід бавовняної тканини; тут різнокольорові смуги на одежі
- Кирва — кров
- Киселиця — борщ вівсяний
- Кичера — гора
- Ківер — головний убір з твердої шкіри
- Кіженькая — тяженькая
- Кійло — тирса, ковила
- Кіля — коло, біля
- Кімиш — пам’ятаєш
- Кінва — дерев’яний посуд для пиття, місткістю близько літра
- Кірва — кров
- Кісто — тісто
- Кіш — козацький табір; тут місце розташування військового керівництва, центр Запорозької Січі
- Клебан — римсько-католицький священик
- Клейноди — атрибути влади
- Клейноти — дорогоцінності
- Клич — репутація
- Клит — комора
- Кліт — комора
- Кліть — комора
- Ключка — дерев’яний крюк
- Ключник — наглядач над невільниками на галері
- Кляйники — одяг, одежа
- Кобеняк — суконний довгий одяг з капюшоном
- Коби — якби, коли б
- Кобила — тут: брак, допущений під час роботи на ткацькому верстаті
- Кобівка — кошик з лепехи
- Ковалнік — коваль
- Ковбань — Кубань
- Ковбиця — передній отвір печі
- Кожілка — кужіль
- Козублю — козубенька, кошіль
- Кой — коли, раз
- Коко — яйце
- Колесечка — коліщата
- Колієчка — залізниця
- Колія — залізниця
- Колопні — коноплі
- Колот — колотнеча, битва
- Комендерувати — командувати
- Комин — димар
- Компанійці — тут козаки-кіннотники в XVIII ст
- Компанія — тут рота, військовий загін
- Комутити — каламутити
- Конарі — гілки
- Коновка — дерев’яна або залізна кружка, відро
- Конфідент — поліцейський агент, шпик
- Копа грошей — тут 50 копійок
- Корець — міра сипучих тіл
- Корняти — будити, квапити, підганяти, зганяти
- Коровод — хоровод, коло
- Корогва — тут запорозький прапор
- Корогод — хоровод, коло
- Коруна — корона
- Косиці — квіти
- Котюг — кусок, шматок
- Коцурка — кішка
- Кош — козацький табір; тут місце розташування військового керівництва, центр Запорозької Січі
- Кошеля — сорочка
- Кошовий — начальник коша
- Кошовий отаман — військовий керівник Запорозької Січі
- Кошулейка — сорочина
- Кошуля — сорочка
- Кпити — насміхатися
- Крава — корова
- Кравати — хорвати
- Крайка — тканий жіночий пояс
- Крайник — управитель краю в Карпатах
- Кральове — королі
- Красна — красива
- Красний — чудовий, хороший, гарний
- Красні — гарно
- Крезент — повітове, окружне начальство
- Крейсамт — повітове, окружне начальство, влада
- Крейцат — австрійська копійка
- Кремінал — в’язниця, тюремний замок
- Крепірувати — мучитися
- Кресанина — бриль, капелюх
- Крижем ударитися — упасти в знемозі, знепритомніти
- Кризент — повітове, окружне начальство, влада
- Крич’їв би’м — кричав би я
- Крокіс — дикий шафран
- Кроковеє колесо — сонце
- Крокос — дикий шафран
- Крулевські ляхи — тут королівська шляхта
- Крумплі — картопля
- Крунулася — кинулася, повернулася
- Крутні — жахливо
- Кряк — кущ
- Крячок — 1) назва птаха; 2) лісок
- Ку — до
- Кубок — тут металевий посуд для пиття вина або горілки, велика чарка
- Кужіль — розчесаний і підготовлений до прядіння льон чи коноплі
- Кукіль — бур’ян
- Кукільниця — турботлива, старанна жінка
- Кульбака — сідло
- Куманиця — конюшина
- Кумісний — з фабричної тканини
- Купавая — гарна
- Курецейні — податок за курей
- Курінь — невеликий козацький військовий підрозділ, а також невеликий населений пункт чи примітивне житло
- Курта — коротка, маленька
- Кус — трохи
- Кусціся — кусник, трошки, трошечки (кус-трохи)
- Кутуз — тюрма, в’язниця
- Куфа — бочка
- Куфер — скриня, скринька, чемодан
- Куферок — скриня, скринька, чемодан
- Кухва — бочка
- Куцко та бирко — собаки-вівчарки
- Кучімка ягнячка — хутрова шапка
- Куши — тут: їж
- Кушуля — сорочка
- Кячері — кущі
Л
- Лаба — лапа
- Ладівниця — тут патронташ
- Ладувати — вантажити; тут: готувати
- Лайтан — рейтар; переважно так називали найманих іноземних солдатів-кавалеристів
- Ланвіт — війт
- Лапай — лови
- Лапайце — хватайте, ловіть
- Лапати — ловити
- Лахаші — погане взуття
- ЛВУ — Ліга визволення України
- Левенець — парубок, молодець
- Легіник — парубок
- Легінь, леґінь — парубок, молодець
- Леда-який — який- небудь
- Ледіник — парубок
- Ледінь — парубок, молодець
- Ледонько — льодок, льодонько
- Лем — лише, тільки, але
- Лем сом сам — тільки я сам
- Леманути — побігти
- Лементар — регіментар, воєначальник, командуючий військами
- Лен — льон
- Ленча — сочевиця (їжа із сочевиці)
- Летяга — нетяга, бідняк, у якого немає худоби, майна, навіть домівки
- Ли — чи
- Лижка — ложка
- Лисковий бук — лисковий кий, кий з міцного горіхового дерева, що блищить від довгого вживання
- Листи визволенні — документи, грамоти про звільнення від рабства або кріпацтва
- Листя — тут документи, листи
- Личи — лише
- Лігати — лягати
- Лідвоньки — бедра
- Лінкшав — ліворуч
- Ліпша — краща
- Лісні — тут урядовці
- Логаза — ячмінна каша
- Логаль — гоголь
- Локоть (полотна) — старовинна міра довжини, приблизно півметра, тобто від ліктя до кінця середнього пальця руки
- Лонка — лука
- Лотоки — жолоб, по якому тече вода на млині
- Лубочок — вулик
- Луг — див Великий Луг
- Лудинячко (від лудина) — одежина
- Лун — Легія українських націоналістів (створена в 1925 р. в Чехії, м. Подеброди)
- Лупати — розбивати, колоти
- Луст — шматок
- Луста — шматок
- Луччого клича — хорошого імені, доброї слави
- Луччої руки — майстер на всі руки
- Людська денежка — копійки старцям, жебракам
- Лядуй — гадай, міркуй
- Лядчина — Галичина
- Лящик — корець
- Льогр — шпиталь
- Льонд — країна, земля
М
- ’М — їм, ним, а також мене, мені
- ’Ме ліпше жити — буде, матиме можливість краще жити
- Маглювати — катати білизну
- Маєран — зілля пахуче
- Мазниця — цеберка для тримання дьогтя; велика чорна смушкова шапка
- Майданчики — майданники, смолокури
- Малай — хліб з кукурудзи, гороху або проса; погано спечений хліб, в’язкий
- Малахай — канчук, нагайка
- Малює ся — фарбується
- Мам — маю
- Маме — маємо
- Мандатор — особа, що діяла за певним
дорученням; тут уповноважений поміщика, управитель маєтками в кол.
Галичині та Буковині, управитель панського маєтку
- Манджати — мандрувати, швидко йти
- Манерка — фляга
- Манірка — фляга
- Марець — март, березень
- Маржинка — худібка
- Масіровати — марширувати
- Мат — має
- Мац — мати
- Мацур — котик
- Мачула — рогожа, мочала
- Маш — маєш
- Машингвер — кулемет
- Маштальня — стайня, конюшня
- Меблівницев — рублем для качання білизни
- Медже — поміж
- Мей — моєї
- Мельдувати — повідомляти
- Мельдуватися — реєструватися
- МЕМО — будемо, станемо
- Мене рік погодив — мене доля помилувала
- Мериндя — їжа, що бере із собою пастух у поле
- Ме́те — маєте, повинні
- Меш — будеш
- Ми — мені
- Миготати — блистіти
- Микати — смикати
- Милка — люба
- Митернішок — Клемент Меттерніх (1773-1859), австрійський державний діяч, реакціонер
- Мито — пошлина, плата за право торгувати; тут плата за право проходити землею, мостами чи шляхами якогось магната або держави
- Мичка — в’язка льняного або конопляного волокна, підготовлена для прядіння
- Мі — мені, йому
- Мівка — мілка
- Міло — дрібно, мілко
- Міріють — міряють
- Міст — тут стіл
- Мітка — старовинна міра ниток 40—50 пасом
- Мішити — заважали
- Млака — калюжа
- Мнє — тут: ім’я
- Мні — мене
- Мня — мене
- Молов — дамба
- Молот — тут військові сутички, битва
- Мольмеся — молімося
- Монарха — монарх, імператор
- Монетки — достатки, майно
- Мостивий — знатний пан, великий вельможа
- Мочар — трава; місце з підґрунтовою водою, мокрий грунт, болото, низьке, болотисте місце, трясовина
- Му — йому,
- Муй — мій
- Мультанська земля — тут земля, підлегла турецькому султану, зокрема молдавська
- Мурафлина — болотяна ягода
- Мурзак — татарин
- Мурий — темно-сірий, з п’ятнами (масть)
- Мя — мене
Н
- ’НІ — мене, мені
- НА БЕКЕТІ — на сторожі
- НА ВІШКИ ДАВАЛА — повідомляла
- НА ГОСТИНУ — в гості
- НА ПРИКОВІ — бути прикутим до чогось
- НА УБОЧИ — на краю
- НАВРЯТИТИ — тут приготувати, зібрати
- НАГАЇ — тут кримські степові татари, ногайська орда
- НАГАЙЦІ — тут кримські степові татари, ногайська орда
- НАГЛА — гола
- НАДІВАТИ — надіятись, сподіватись
- НАДІЛОК — тут піхва для шаблі
- НАДОЛЬСЬКИЙ — анатолійський, турецький
- НАЙ — нехай, хай
- НАЙОМЧИК — бідняк, якого багатії наймали іти за них до армії в солдати
- НАЙСКРУТНІША — найпроворніша, найжвавіша
- НАКЛАД — податок
- НАКПИТЬСЯ — насміятися
- НАЛЕНУТИ — налинути
- НАЛУЖ — наложи
- НАПАТРЯСЯ — надивляється
- НАРИВАТИ (ЯРМА) — прикріпляти ярмо до дишла, запрягати
- НАРІК — на наступний рік
- НАРОКОВАТИ — іти до війська, виступати в похід
- НАРУКУВАТИ — іти до війська, виступати в похід
- НАСАД — частина воза: подушка зверху осі
- НАСПАК — навпаки
- НАСТАНОВЛЯТИ — призначати, назначати, научати
- НАТИНА — дика лобода
- НАТИСКИ КОНЮ — натискати на коня, бити в боки стременами
- НАУЩАТИ — навчати
- НАФТОВ ОБІЛЛЯТИ — облити гасом
- НВРО — Народно-визвольна революційна організація
- НЕ ЗНОБИВСЯ — тут невдача
- НЕ ЛЕДАЙКОМУ — не абикому, а достойній людині
- НЕ ПАТРИ — не дивися
- НЕ СМІМ — не смію
- НЕ СТАЛАЙСЯ — тут: не журися
- НЕ ХЛОПЕЦЬ — тут не кріпак
- НЕВ — нею
- НЕВІХНА — невістка
- НЕДОВІРОК — ренегат, відступник, зрадник свого народу
- НЕЛЯ — не можна
- НЕНУЖЛІ — ніж, чим
- НЕОШАТНО — бідно, не нарядно, обідрано
- НЕСКА — сьогодні
- НЕСПОСОБНА — тут не здатна для роботи
- НЕСУЦИЙ — нездатний
- НЕТЯГА — голота, бідняк, що не має ні тягла, ні домівки
- НИҐДА, НИГДА — ніколи
- НИЗ — Запорозька Січ
- НИНЬКИ — тепер, зараз
- НИЧ — нічого
- НІ — мене
- НІ’КА — ніяка
- НІГДА — ніколи
- НІГДЕ НЕ ВСТАВ — ніколи не піднявся
- НІГДИ — ніколи
- НІМ — поки
- НІТ — немає
- НІЦ — нічого
- НІЧ — нічого
- НІЧКА ЧЕТВЕРТЕНЬКА — вночі під четвер
- НО — тільки, лише
- НОВЕНА — звістка
- НОГАВИЦІ — сукняні штани
- НОРЦОВЕ ПИВО — тут молоде, не готове ще для вживання пиво
- НОТАРУШ — нотаріус
- НУЖКИ — ніжки, ноги
- НЮ — неї, її
- НЮМ — поки
- НЯ — мене
- НЯЙ — нехай
- НЯНЬКО — батенько
- НЯНЬО — батько
- НЬЇЖ МІ — чим (ніж) мені, а також майже
- НЬОВ — нею
О
- ОБВАХТА — гауптвахта
- ОБВУ — Об’ єднання бувших вояків-українців
- ОБВУА — Об’єднання бувших вояків-українців в Америці
- ОБЕРШТ — полковник
- ОБІБРАТИ — взятися, стати, згодитися на якусь справу
- ОБЛАВОК — борт судна, галери
- ОБЛАЗ — 1) крута гора, скеля; 2) тут обманна позика, обманна лотерея
- ОБЛАК — вікно
- ОБЛАПИТИ — обняти
- ОБЛАЧОК — вікно, віконце
- ОБЛІКАТИ — одягати
- ОБЛУДНИЙ — брехливий; тут ошуканий, обдурений
- ОБМІТНИЙ — замітний
- ОБОЛОК — вікно
- ОБОЛОНА — віконце
- ОБОЛОНЯ — вікно; синє небо; низькі луки
- ОБОЛОНЬ — низьке лугове місце
- ОБОРА — загороджене місце для скоту, обійстя
- ОБРУС — скатертина
- ОБУШОК ЩИРОЗЛОТНИЙ — чекан, ручна золота зброя
- ОВКУГ — Організація вищих кляс
українських гімназій ( розповсюджували нелегальну літературу, проводили
свята «стрілецьких могил», збирали гроші на бойовий фонд УВО, у 1924 р.
видала журнал «Метеор»)
- ОҐІН — хвіст
- ОГНИНЕЦЬ — чортяка
- ОГРУДЕЧОК — горідчик, городчик
- ОД ДУБА ДО ДУБА — від човна до човна
- ОДАМАШКА — адамашка
- ОДВАХ — гауптвахта
- ОДЕЛІЯ — одяг
- ОДЕНКИ — сходини заміжніх жінок вдень для виконання ручних робіт
- ОДКАЛЬ — звідки
- ОДОМАШ — почастунок
- ОДПОЧАТИ — відпочити, відпочивати
- ОДРОБИНА — крихта, крапля
- ОЗЕРНИЦЯ — озерна, лиманна сіль
- ОКЛИЧЕН — відомий, знаний далеко
- ОКО — міра рідини (1-1, 5 л )
- ОКОВИТА — горілка
- ОКОЛИЧНІ — навколишні
- ОКОЛОТ — оббитий, обмолочений сніп, сніп соломи
- ОКОМАН — тут економ-каратель
- ОКОМОН — економ
- ОКОМУН — економ
- ОКРАЄЧКА — жіночий поясок
- ОКРЕНТ — пароплав
- ОКРУГ ОСТУПАТИ — оточувати, окружати
- ОМІТАТИ — віяти
- ОНГАР — угорець; тут: виходець з Австро-Угорщини, який емігрував до Америки
- ОНО — тільки
- ООЧСУ — Організація оборони чотирьох свобод України в США
- ОПАНЧА́ — епанча, рід верхньої одежі; погана одежа з епанчі
- ОПАНЧИ́НА — епанча, рід верхньої одежі; погана одежа з епанчі
- ОПАНЬЧИ́НА — рід верхнього одягу
- ОПАЧИНА — велике весло на гребному судні, яким гребли кілька чоловік разом
- ОПОЧИНОК — відпочинок
- ОРАНДА — шинок
- ОРДІВ — бочка
- ОРЕК — земельний маєток
- ОРЕНДА — шинок
- ОРНАУТА — арнаутка, сорт ярої пшениці
- ОС(Ь)МИНА — міра землі
- ОСАВУЛА — поміщицький прикажчик, наглядач за кріпаками або наймитами, а також офіцерський чин у козацькому війську
- ОСАДИТИ — оточити, обложити
- ОСМОТРЯТИ — дивитися, оглядати
- ОСТАЛЕЦЬ — останній сніп на ниві
- ОСТИ — остюки
- ОСТРОГИ — шпори
- ОСТРОЖНІ — тюремні
- ОСТУПАТИ — облягати, оточувати
- ОСЬМАК — старовинна монета в чотири копійки, вісім грошів
- ОТАМАН — військовий керівник; тут керівник козаків і озброєних селян (військовий отаман), а також старший над групою селян у поміщика
- ОТАРНИЦАЙТЕ — осідлайте
- ОТКАЛЬ — звідки
- ОТТАЛЬ ПРЕЧ — звідти геть
- ОУН — Організація українських націоналістів
- ОУНСД — Організація українських націоналістів самостійників-державників.
- ОХАБИТИ — лишати, покидати
- ОХАБЛЯТИ — лишати, покидати
- ОХВАЛА — похвала
- ОХОТНИК — доброволець; викликати на охотника — набирати добровольців, охочих; охотне військо — добровольці
- ОЧЕРТ — коло
- ОЧЕРТОМ СІДАТИ — сідати колом
- ОЧКУР — шнурок або ремінь для підперізування штанів
П
- П’ЯДЬ — старовинна міра довжини, приблизно одна п’ята метра
- П’ЯТОЙКА — п’ятниця
- ПАДИМЕНТ — підлога
- ПАЛ — впав
- ПАЛЕНКА — горілка
- ПАЛІНКА — горілка
- ПАЛОНКА — паланка; тут укріплений частоколом і земляним валом населений пункт
- ПАЛЮНКА — горілка
- ПАЛЬОНКА — горілка
- ПАНТЛИКАР — продавець дівочих стрічок
- ПАРАДНИЙ — гордовитий, пишний
- ПАРОВІЇ — селяни, які мали пару волів
- ПАС — паспорт
- ПАСМО — 30 ниток
- ПАТРИТИ — дивитись
- ПАТРОЛЬ — патруль
- ПАТРОН — тут портрет
- ПАХОЛЯ — немовля
- ПАЦЬОРИ — намисто
- ПАЧЕ — краще, а також дужче, сильніше
- ПАША — турецький вельможа, великий пан
- ПЕ(Й)ДА — плата, платня, заробіток
- ПЕКНА — хороша, красива
- ПЕЛЕНА — подол сорочки
- ПЕЛЕХАТИЙ — волохатий
- ПЕНЄДЗИ — гроші
- ПЕНЄЖИ — гроші
- ПЕРЕКРІЙ — місяць у другій чверті
- ПЕРЕМИШНЕ ВІКНО — вікно напроти печі
- ПЕРЕРІЖ — місяць в другій чверті
- ПЕРПІЧКИ — ринки, кастрюлі, сковороди
- ПЕРСТЬ — земля
- ПЕТЕЧИНА — верхній одяг з грубого сукна
- ПЄЦ — піч
- ПИВАТ — п’є
- ПИВНИЦЯ — винний склеп, льох
- ПИЛЯ — біля
- ПИЛЬНИЙ — невідкладний, потрібний, спішний
- ПИПКА — люлька
- ПИСАР ВІЙСЬКОВИЙ — начальник військової канцелярії: тут — канцелярії гетьмана
- ПИСОК — рот, губи
- ПИТЕЛЬ — сито на млині для відсіювання (питлювання) муки
- ПИЩАЛЬ — старовинна вогнепальна зброя, довга і важка рушниця, яка заряджалася з дула
- ПИЩИСЬКА — лице, губи (зневажливо)
- ПІВЧВАРТАСТА — триста п’ятдесят
- ПІВШЕСТИ — п’ять з половиною, а також три
- ПІДТОКИ — колодка, що з’єднує передню частину воза із задньою
- ПІКІНЕРИ — частини російської армії, озброєні піками
- ПІЛ — дерев'яні нари в українській хаті, що розміщувались вздовж задньої стінки між піччю та боковою стіною
- ПІНОВАНА ПЛЯШКА — міцне, піноване вино, особлива міцна горілка
- ПІНЯЗИ — гроші
- ПІНЯЗІ — гроші
- ПІНЯЗЬ — гріш
- ПІЩАЛКОШ — музикант
- ПІЯТИ — співати
- ПЛАЄЧОК — гірська стежка
- ПЛАНИЙ — поганий, злий
- ПЛАННО — сумно
- ПЛАТНО — полотно
- ПЛАЦА — плата
- ПЛЕБАН — піп
- ПЛЕБАН, ПЛЄБАН — священик
- ПЛЬОНТР — поверх
- ПНЯК — пень
- ПО ДУТКОВІ — тут: по дукатові
- ПОБОЧКАТИ — поцілувати
- ПОБУСУРМАНИТИСЯ — прийняти магометанство, зрадити і стати на бік турецько-татарських загарбників
- ПОВІДАТИ — говорити, розповісти, оповідати, розказувати
- ПОВОЗ — віз, хура
- ПОГАРЕЦЬ — келих, шклянка
- ПОГАРИК — кєлишок
- ПОГАРНУЄ — потанцює
- ПОГРАБЛЕНО — згребено
- ПОГРІБ — похорони
- ПОД(Ь)МЕ — ходімо
- ПОДИНА — низька місцевість, яка іноді заливається водою, низька долина
- ПОДОБНА — гарна
- ПОДУШНЕ — податок, подушний податок
- ПОДЬ — ходи
- ПОДЬ ЖЕ — ходи но
- ПОЄДИНКИ — ті, що мали по одному волу
- ПОЖЕНЬ — пожени
- ПОЖИЧКИ — порічки
- ПОЗАДІЧКО — залишки зерна, що зосталось в соломі
- ПОЗАЮТРО — післязавтра
- ПОЗЕРАТИ — дивитися
- ПОЗИРАТИ — дивитися
- ПОЗРИВАТИ ЯКОРІ З ТУРЕЦЬКОЇ КАТОРГИ — зірвати з якорів галеру, до якої турецькі феодали приковували невільників
- ПОЙ — іди, прийди
- ПОКЛЯ — поки
- ПОКОПАЛИ — побили
- ПОКРАВАТИ — краяти, різати
- ПОКРОВЕНА — покрита
- ПОЛАМНУТИ ХРЕСТ — зрадити, порушити присягу
- ПОЛИТИКИ — подарунки
- ПОЛІГ — рівне низьке місце коло річки; тут зелений покіс, зелена трава
- ПОЛКОВІ І СОТЕННІ ГОРОДА — міста, в яких знаходилися військово-адміністративні і економічні центри полків і сотень
- ПОЛОКАТИ — мити, полоскати
- ПОЛОН — здобич
- ПОЛОНИНА — гірська рівнина, яка знаходиться вище лісової смуги; звичайно гірське пасовисько в Карпатах
- ПОЛТІВ — сало, солонина
- ПОЛУДА — більмо, засліплення очей
- ПОЛЮВАТИ — хліборобити
- ПОЛЯТИЧКИ — подарунки
- ПОЛЬОВАТИ — хліборобити
- ПОЛЬОВИЙ — панський економ, наглядач в полі за кріпаками і наймитами
- ПОЛЬОВНИЦІ — суниці
- ПОМАЛЮСЬКИ — поволі
- ПОМАТИСЯ — пообіцяти
- ПОМІНИТИСЯ — пообіцяти
- ПОНАГЛЯТИСЯ — поспішати
- ПОНАЖЕНО ТА ЧЕРЕЗ МЕЧУ ПОЛОЖЕНО — порубано в рукопашному бою
- ПОНЯТИ — взяти, піймати
- ПОНЯТИСЯ — побратися
- ПОНЯХАТИ — покинути
- ПОПРАТАТИ — поприбирати
- ПОРАЖАТИ — радити
- ПОРЄДОК — порядок, лад
- ПОРЦІЯ — тут: податок
- ПОСЛІДНИЦЯ — жниця, що вижинає останній сніп
- ПОСТАДНИЦЯ — дівчина, яка грає на обжинках головну роль
- ПОСТАНОВЛЯТИ (ВИНА) — поставити на стіл, замовити вина
- ПОСТАТЬ — ділянка, частина поля
- ПОСТАТЬКА — ділянка, частина поля
- ПОСЬЦІВКА — постіль
- ПОТАЛА — знищення
- ПОТОПИТИ — чкурнути, швидко піти
- ПОТРАВА — страва
- ПОТРАВИТИСЯ — поїсти
- ПОТРАФИТИ — потрапити
- ПОТРЕБА — битва, бій
- ПОТРЯСКА — танець (його назва)
- ПОТЯ — пташка
- ПОТЯТКО — качатко
- ПОЧИНАТИ — чинити, діяти
- ПОЧКАЙ — почекай
- ПОШПОТАТИСЯ — спіткнутися
- ПОЩЕБАТИ — сколоти, поколоти
- ПОЩИБАТИ — позбивати
- ПРАВІЛ — робив
- ПРАНИК — дерев’яний гладенький валок (лопатка) для вибивання білизни під час прання
- ПРАЧЕМ ОПАНУВАЛА — прачем окатувала, побила
- ПРЕБІЦ — прибити
- ПРЕЖ — через
- ПРЕЗ — через
- ПРЕЗЕНТ — президент
- ПРЕСТУПИТИ ЗАКОН — порушити закон
- ПРЕЧ — геть
- ПРЕШИЦ — перешити
- ПРИГІНЧИЙ — наглядач
- ПРИГІНШИЙ — наглядач над женцями
- ПРИГРЕБИЦЯ — погрібниця, передня частина льоху
- ПРИЇЗЖИЙ — наглядач на панщині
- ПРИЙДЕНА ВОЛЯ — воля, свобода, що вже прийшла, настала
- ПРИЙДЕСЬ — доведеться, прийдеться
- ПРИЛЕЖАТИ — умерти
- ПРИМАР — урядовець, волосний старшина
- ПРИМАРІЯ — волосне правління
- ПРИМІВКА — тут: ворожка
- ПРИНЯТИ КАЙДАНАМИ — прив’язати кайданами, прип’яти
- ПРИПАТРЯТИСЯ — придивлятися
- ПРИПЕЦОК — припічок
- ПРИПІЛ — пола, згорнута так, щоб у неї щось класти
- ПРИСИЛИТИ — прив’язати
- ПРИСІШКИ — стремена
- ПРИСЯЖНИЙ — довірена особа в старі часи
- ПРИТАНОЖИЛО — припекло
- ПРИТИКА — палиця, що прикріпляє ярмо до дишла
- ПРИТИЧЕ — прибуде
- ПРИЧИНИТИ — приточити, доточити
- ПРИЯЛОСЯ — прийнялося
- ПРІДЕ — прийде
- ПРІКОПЧАНА — прикріплена
- ПРІСЬ — народна форма від «prísť» прийди
- ПРІЧКА — мила, наречена
- ПРІЧКИ — геть
- ПРУГІНЕЦЬ — грань, кайма
- ПРУС — Пруссія
- ПРЯЧ — геть
- ПСОТА — втрата, шкода
- ПСТРУГ — форель
- ПУБЛІКА — осуд, поговір
- ПУБЛІКИ — оголошення, повідомлення новин
- ПУКАТИ — тріскати, лопатися
- ПУН — Провід українських націоналістів
- ПУСТ НЯ ВНУ — пусти мене до хати
- ПУСТАЙ — пустир
- ПУСТОПАШ — без пастуха; тут без прив’язу і нагляду
- ПУСЦЕ — пустіть
- ПУЦУВАТИ — чистити, терти
Р
- РАЙБАЛО — прало
- РАЙБАТИ — прати
- РАЙЗОВАТИ — подорожувати
- РАНДИ — шмаття
- РАНТУХОВА (СОРОЧКА) — з фабричного полотна
- РАНЬДОЧКИ — шмаття, білизна
- РАТИЩЕ — спис
- РАХУБА — число
- РЕБРО — гірське пасмо, що круто обривається
- РЕВЕДОНИ — ревізори
- РЕ́ВНЕ — дуже гірко, дуже жалібно
- РЕГІМЕНТ — полк, військова частина
- РЕГРУЦИ — рекрути
- РЕЙБАТИ — прати
- РЕЙМЕНТ — полк, військова частина
- РЕЙСТРОВИЙ КОЗАК — реєстровий козак, тобто занесений до реєстру, списку, введеного польськими королями в XVI — XVII ст. на Україні
- РЕЙТАР — найманий іноземний солдат-кавалерист
- РЕКГЕМЕНТ — полк, військова частина
- РЕМЕЗУВАТИ — робити міцним
- РЕХТШАВ — праворуч
- РЕЧИ — говорити
- РЕШТ — арешт, тюрма
- РЗЗЗ — Референтура зовнішніх закордонних зв’язків
- РИБНІК — озеро
- РИНКА — різновид горщика
- РИНСЬКИЙ — монета вартістю близько карбованця
- РИТВИНИ — ридвани
- РИТИЧЕНЬКИ — ткацький прилад
- РИХТУВАТИСЯ — збиратися
- РИХТУЄ — готує
- РІЗА — ділянка поля, лісу
- РІКЛЯ — старовинний жіночий одяг
- РІЧА — річка
- РОВАШ — рахунок
- РОВТА — рота, військовий загін; тут жандармська військова частина
- РОГОЖОВАЯ ОПАНЧИНА — погана одежа, одежа з рогожі
- РОЖИНА — листя рожі
- РОЗДОЛЛЯ — широка низька долина
- РОЗКАЗ — наказ
- РОЗКАЗУВАТИ — наказувати
- РОЗПІЗНАТИСЯ — тут зазнати лиха, перетерпіти
- РОЗПОЛОНИТИ — звільнити
- РОЗЧЕРКОТАТИ — розлетіти
- РОКОВИЙ ДЕНЬ — день, що буває раз у рік, річне свято
- РОСТОПИРА — роззява
- РОТА ЖІНОК — група, гурт жінок
- РУГА — церковна або попівська земля
- РУЖИНА — рушниця, зброя
- РУЖІЧКА — троянда
- РУЖНИЙ — рожевий
- РУКОВАТИ (НА ВІЙНУ) — рушати, виступати
- РУМЕНЕ — рум’яне
- РУМЕНІ — рум’яною
- РУП — Революційна українська партія
- РУТЯТИ — кидати
- РУЧИНА — сплетені руки
- РЯДЧИК — підрядчик, розпорядник
- РЯЖИНА — погана одежа, одежа з рядна
- РЯЖИНЯ — погана одежа, одежа з рядна
- РЯНДОЧКИ — шмаття, білизна
С
- САДЖАВКА — копанка
- САЛТАН — султан; тут монарх, турецький султан
- САМОПАЛ — старовинна рушниця, пищаль
- САНОВИЙ БИЧ — сучий син
- САРАКА — бідолаха, бідний, нещасний, бідолашний
- САШАВ — убрання
- СВИДИНА — кизил
- СВІТЛОЙКА — світлиця
- СВІТОВАЯ ЗОРЯ — ранкова зоря
- СВУ — Спілка визволення України
- СГД — Союз гетьманців-державників
- СЕ ДИВИЛИ — дивувалися
- СЕ ЗІСТАЛИ — залишилися
- СЕ СОКОТИТИ — стерегтися, оберігатися
- СЕВ — цією
- СЕМЕРЯГА ЛИХАЯ — серм’яга погана, погана верхня одежа з ряднини
- СЕМИП’ЯДНИЙ — у сім п’ядей, приблизно коло півтора метра
- СЕНАТ — тут вища судово-адміністративна установа в царській Росії
- СЕРВУС — здоров був, привіт (форма привітання)
- СЕРЕНЧА — щастя
- СЕСІ — ці
- СИ — частка «ся» в дієсловах, собі
- СИЛА ТРЕБА — скільки треба
- СИЛЯЖИЩЕ — шеляг
- СИНИЛО — синя фарба, синька
- СИН-ЛЕН — синій льон
- СИРИЦЯ — сиром’ятна, недовироблена шкіра
- СИРОВЕЦЬ — тут брага для пива
- СІРОМ’ЯГА — бідна верхня одежа, серм’яга
- СІРОМА — голота, біднота
- СІРОМАНЕЦЬ — вовк
- СІРОМАХА — голота, біднота
- СІРЯЧИНА — сіряк, верхня одежа з валяного овечого сукна домашнього виробництва
- СІТИНАТИ — рубати
- СІЧОВИКИ — тут жителі Запорозької Січі, запорозькі козаки
- СКАЛУБИНА — тріщина
- СКАМНИЦЯ — лава; тут склеп, магазин
- СКАРБОВИЙ — державний, казенний; тут робітник у склепах поміщицького маєтку
- СКЕЛЬТОВАЦ — зужиткувати, витратити
- СКІРА — шкіра
- СКІРНІ — чоботи
- СКІЦЬ — скік
- СКОРЕНЬКИ — чоботи
- СКОЧКА — лісова мишка
- СКОЧУСЯ — лісова мишка
- СКРИПИЦЯ — колодка, дерев’яні кайдани
- СКРИПНИЦЯ — колодка, дерев’яні кайдани
- СКУРА — шкіра
- СЛИ — чи, чи чуєте
- СЛИЧНИЙ — чудовий
- СЛЮБ — шлюб
- СМЕРТИ СТЕ’М НЕ ВИДІЛИ — смерті ви моєї не бачили
- СМОТ — дивись
- СМОТРИТИ — дивитись
- СМУТНО — сумно
- СНИЯЛА — снила, тліла
- СО — із
- СОБИВАТИ — збивати ноги, руки, калічити
- СОДОМА — гамір, крик, метушня
- СОЙ — собі, себе
- СОКОТИТИ СЯ — оберігатися, остерігатися
- СОЛОМАХА — їжа з рідкого тіста; тут бідна їжа з рідкого житнього тіста, звареного на солоній воді без будь-якого жиру
- СОЛТИС — сотський; тут сільський староста за часів білопольської окупації Західної України
- СОМИРЯ — тут замирятися, просити миру
- СОМИРЯТИ — тут замирятися, просити миру
- СОР — розор, погром
- СОСНОВА ТЕРТИЦЯ — соснова дошка
- СОТНИК — командир військового
підрозділу, сотні, а також начальник військово-адміністративної і
територіальної одиниці, яка входила до складу полку
- СОУ — Спілка офіцерів України
- СОХТОВАТИ — звикати
- СПАЦИРУВАТИ — прогулюватися
- СПЕНЦЕРИНА — пелерина
- СПЕРАТИ — забороняти
- СПИЛЬНА — пильно, уважно
- СПІВАНКА — коломийка, коломийкова пісня
- СПІЖ — погріб
- СПОДАРЕЙКО — господаронько
- СПОМНИ СИ — згадай собі
- СПРІЛА — спряла
- СПУСКАНА НА ПОЖАРІ — знищена, спалена
- СТАН — стайня
- СТАЦІЯ — постій війська за рахунок
населення; такі постої польських військ дуже розоряли трудящих;
повинність, побори, тягар, зловживання
- СТАЦЬЯ — постій війська за рахунок
населення; такі постої польських військ дуже розоряли трудящих;
повинність, побори, тягар, зловживання
- СТЕ — частка в другій особі множини дієслів, ви
- СТЄГАТИ — стягати, здирати
- СТІВКА — сотня
- СТІЙКА — варта
- СТОЖАРИ (ІСКРИ) — тут надзвичайної сили вогонь
- СТОНЖЕЧКА — стрічка
- СТОРОНА — засторонок в клубі
- СТРАЖНИК — нижчий поліцейський чин в сільських місцевостях, підлеглий уряднику
- СТРАТИТИ — згубити
- СТРАШНА (ХУРА) — застрахована
- СТРЕД, (НА) СТРЕД — посередині
- СТРИХ — горище
- СТРІВБОЧКИ — кайдани
- СТРІП — дах, склепіння, звід
- СТРІТИ — зустріти
- СТРІХ — горище
- СТРІЦОВИЙ — страусовий
- СТРІЧА — зустріч
- СТРУХНІТИ — сполошитися, злякатися
- СТУДЕНО — холодно
- СТУДНЯ — керниця, криниця
- СТУЛЕНЬ — пиріг без начинки
- СУБ — Союз українців Британії
- СУВІ — Союз українських воєнних інвалідів
- СУДОМА — тяжка хвороба, корчі; велике лихо
- СУДОШАЄ — зустрічає
- СУЗ — Східноукраїнські землі
- СУКМАН — сірячина, верхня одежа, кафтан
- СУКМАНКИ — верхній одяг
- СУЛІЯ — велика пляшка
- СУМ — Спілка української молоді
- СУНМ — Союз української націоналістичної молоді
- СУПЛІКА — письмова просьба, скарга, звернення, а також лист
- СУПРОВІТ — старший війт
- СУТ (Є) — є
- СУТУЛІВШЕ — зсутулившись
- СУХ — суша; на сусі —на сухому
- СУШЕДА — сусід
- СЯ ЗАБАВИЛИ — затрималися, забарилися
- СЯГ — міра довжини
- СЯНО — сіно
- СЬМО — є
Т
- Т — до
- ТАВОЛГА — лугова рослина, з стебла якої в старовину робили канчуки і шомполи для рушниць
- ТАДИ — тоді
- ТАЙСТРА — торба
- ТАЛА — назва рослини
- ТАЛЕР — старовинна срібна монета
- ТАЛЯР — старовинна срібна монета вартістю 75 коп
- ТАМБОР — барабан
- ТАНО — дешево
- ТАНШИЙ — менший, дешевший
- ТАРА — вокзал, станція
- ТАРАБАН — барабан
- ТАРЕЛЬ — талер
- ТАРНИЦЯ — дерев’яне сідло
- ТАСЬ Я ЗАТАЇЛА — приховала собі
- ТАШКА — шкіряна сумка
- ТВ — Тактичний відтинок
- ТЕ — тебе
- ТЕН — той
- ТЕРАЗ — нині, тепер, зараз
- ТИ — тобі
- ТИКАТИ — зачіпати
- ТИЛЯГИ — старовинна захисна одежа, лати із залізних або інших металевих пластинок; тиляги вживалися замість кольчуг
- ТИЛЬО — тільки
- ТИС — особлива порода хвойного дерева, яке відзначається міцністю і довговічністю; тис іде на спорудження кораблів
- ТИСОВА ЛАВКА — лава з тису
- ТИТАР — церковний староста, ктитор
- ТИТАРЬ — церковний староста, ктитор
- ТИТЮРКА — перепілка
- ТІ — тобі, тебе
- ТІВКО — стільки
- ТІЛЬКО — стільки
- ТЛОМИТИ — поїдати
- ТЛУМИТИ — поїдати
- ТЛУСТА — жирна, товста
- ТЛУСТИЙ — товстий
- ТОВАР — худоба
- ТОВАРИСТВО КРЕВНЕ І СЕРДЕЧНЕ — нерозривне братство, тісно згуртоване товариство; щирі друзі
- ТОВДИ — тоді, того часу, в той час
- ТОПАНКИ — туфлі, взуття
- ТОПІР — палиця з металевим топірцем замість рукоятки
- ТОПІРЕЦЬ — палиця з металевим топірцем замість рукоятки
- ТОСЬ — ти
- ТОТА — та, вона сама
- ТОТО — оце
- ТОЧИТИ — котити
- ТРАБА — треба, потрібно
- ТРАЙБУВАТИ — тут: приводити в рух
- ТРАЙСТА — торба
- ТРАПЕНИЦЯ — страдниця
- ТРАПИТИ — спішити, поспішати
- ТРЕН — поїзд
- ТРЕПІТЬ — тремтіти
- ТРИННЯ — потерть, подрібнена солома
- ТРІБУВАТИ — пробувати
- ТРОЩА — вітки
- ТРУМБЕТА — трембіта
- ТРУМНА — труна
- ТРУМНО — труна
- ТРУНВА — труна
- ТРУНОК — спиртний напій; шлунок,
- ТУЗЛУК — розчин кухонної солі для соління чого-небудь; тут дуже солона переварена вода
- ТУМА — людина мішаної породи, – один з родителів турчин або татарин, а другий українець
- ТУМА́ — неговірка людина
- ТУРАС — турчин
- ТУРМА — вежа
- ТУРНА — вежа
- ТУРСЬКИЙ — турецький
- ТЮРЯ — хліб з квасом
- ТЯ — тебе
У
- У ПРЕДМЕТУ — для прикмети, на прикмету
- У САМОМУ ХМЕЛЮ БУВАВ — був дуже п’яний
- УБЕЗПЕЧАТИ — застерігати, завіряти
- УБОЧА — луг
- УВВ — Українське визвольне військо (Німеччина)
- УВИХАТИСЯ — встигати, справлятися
- УВО — Українська військова організація
- УВФ — Український визвольний фонд
- УГА — Українська галицька армія
- УГВР — Українська головна визвольна рада
- УГІБАТИ — ловити
- УДОБНИЙ — достойний, той, хто придатний саме для певної справи
- УДП — Українське державне правління (оголосило відродження Української самостійної держави)
- УКА — лука
- УККА — Український конгресовий комітет Америки
- УКСР — Українська крайова студентська рада
- УЛАПІЛА — впіймала
- УЛОГИ — рівне поле
- УН — він
- УНА — Українська національна армія (Німеччина)
- УНВ — Українське національне відродження
- УНГАР — угорець, мадьяр
- УНГАРСЬКИЙ — угорський
- УНДО — Українське національно-демократичне об’єднання
- УНДС — Український національно-демократичний союз
- УНПО — Українська національна повстанська організація
- УНР — Українська народна республіка, Українська національна рада
- УНРА — Українська народна революційна армія (нова назва УПА Г. Бульби-Боровця від липня 1943 р.)
- УНС — Українська народна самооборона
- УНТИР — підлеглий
- УНФ — Український національний фронт
- УПА — Українська повстанська армія
- УПАДЕТЬСЯ — попаде до рук
- УПОМНИ — запам’ятай
- УРДП — Українська революційно-демократична партія
- УРЄД — місцева влада, повітова влада
- УРІКАТИ — докоряти
- УРЛЬОП — відпустка (з армії)
- УРПО — Українська революційна повстанська організація
- УСДРП — Українська соціал-демократична революційна партія
- УССД — Українська самостійна соборна держава, Українська суверенна соборна держава
- УССТ — Українське студентське спортивне товариство
- УЦЕКАТИ — втікати
- УЧАР — вівчар, пастух
- УЧАРЕЧКА — пастушка
- УЧКА — лучка (луг)
- УШКАЛА — річкові розбійники; тут турецько-татарські загарбники
- УШКАЛИ — річкові розбійники; тут турецько-татарські загарбники
- УЩЕРБИТИСЯ — всмоктатися в землю
Ф
- ФАЙДА — нагайка
- ФАЙКА — гуцульська люлька
- ФАЙНА — гарна, красива
- ФАЙНИЙ — гарний
- ФАЙНО — гарно, красиво, добре
- ФАЛАТ — кусень, шматок
- ФАЛЕЧНИЙ — впертий
- ФАЛЯ — хвиля
- ФАНДА — гарапник, довгий батіг
- ФАНТИНКА — одежинка
- ФАРМА — ферма
- ФАСУВАТИ — 1) припасовувати; 2) бідувати, мучитись
- ФАФУРИГА — тут поліцейський, городовий
- ФЕДЕРИНА — пелерина
- ФЕЙТ — вантаж, вантажний поїзд
- ФЕСТУНГ — фортеця
- ФЕЦИ — онучі (до чобіт)
- ФІЛІЖАНКА — чашка
- ФЛІНТА — рушниця
- ФНЄ — Фронт національної Європи
- ФОРГОВА — постать
- ФОСА — канава
- ФРАЇР — хлопець, коханий, парубок, жених, милий, коханець
- ФРАЇРЕЧКА — любка
- ФРАЇРКА — дівчина, кохана
- ФРАЇРОЧКА — дівчина, кохана
- ФРАС — чорт, чорт би тебе побрав
- ФРАСУВАТИСЯ — тривожитися
- ФРАСУНОК — журба, клопіт
- ФРАЮРОЧКА — дівчина, кохана
- ФРИШНО — скоро
- ФРИШТИХ — сніданок
- ФУКАТИ — кричати, гукати
- ФУРМАН — візник
- ФУЧИТ — хропить
- ФУЯРКА — один з видів сопілки
- ФУЯРОШ — той, що виготовляє сопілку, сопілкар
Х
- ХАЛАЗІЯ — лупцювання
- ХАЛАТ — тут: шинель
- ХВАЙДА — нагайка
- ХВОЙДА — хворостина
- ХВОЙДИНА — хворостина
- ХИЖА — хата
- ХІНИ — китайці
- ХЛАДОК — холодок
- ХЛІВОНЬКА — кривавиця
- ХЛО’ — хлопці, люди
- ХЛОПОК — тут джура, а також слуга з кріпаків
- ХОДАК — постіл
- ХОЛОЗІЯ — частування
- ХОЛОШНІ — домоткані штани
- ХОРУНЖИЙ — чин у козацьких військах, а також прапороносець
- ХОТАР — лани, луки, поля
- ХОЦЬ — хоч, хоча
- ХРУНЬ — запроданець, людина без совісті
- ХТОВДИ — тоді
- ХТОРИЙ — котрий
- ХУДОБА — достатки, рухоме майно, в тому числі худоба
- ХУДОБНИЙ — бідний, убогий
- ХУПАВИЙ — гарний, нарядний
- ХУСТА — білизна, одяг
- ХЦЕ — хоче
- ХЦЕШ — хочеш
- ХЦЯВ — хотів
Ц
- ЦАПКИ — на диби
- ЦАРИНА — засіяне поле; тут огорожене від поля місце, вигін, а також місце для випасу худоби
- ЦАРИНОЧКА — засіяне поле; тут огорожене від поля місце, вигін, а також місце для випасу худоби
- ЦВІТОМ ПРОЦВІТАНА ГАЛЕРА — галера, розмальована різнокольоровими яскравими фарбами
- ЦЕЖКО — тяжко
- ЦЕН — тінь
- ЦЕНТ — тут американська дрібна монета, сота частина долара
- ЦИ — чи
- ЦИБУХ — люлька
- ЦИЖМИ — чоботи, черевики, взуття; тут грубе взуття
- ЦИРКУЛ — округа, волость
- ЦІЖМИ — чоботи, черевики, взуття
- ЦІМБОРИК — товариш
- ЦІСАР — австрійський імператор
- ЦІХО — тихо
- ЦМИНТАР — кладовище
- ЦНУТИ — тужити
- ЦУГ — поїзд
- ЦУРОМКИ — суремки, військові сурми, труби
- ЦЮРА — козацький слуга, помічник, товариш, довірена особа військового керівника, джура
Ч
- ЧАБАК — лящ
- ЧАБАНІЇ — породисті воли, якими чумаки їздили в Крим
- ЧАКА, ЧАКО — каска
- ЧЕБЕРЯТИ — танцювати, пританцьовувати
- ЧЕПРАГА — сідло
- ЧЕРВЕНИ — червоні
- ЧЕРВОНИЙ ЗОЛОТИЙ — червінець, монета з чистого золота
- ЧЕРДАК — тут капітанський місток
- ЧЕРЕСОК — черес, широкий подвійний шкіряний пояс, в якому раніше носили металеві гроші
- ЧЕРЕШОК — черес, широкий подвійний шкіряний пояс, в якому раніше носили металеві гроші
- ЧЕРКЕЛЕСЕНЬКИЙ КІЗОЧОК — тут козел в отарі овець
- ЧЕРНИЦЕВ ЗІЛЛЯТИ — залити мазутою, дьогтем
- ЧЕРЧАТА — пофарбована в червець
- ЧЕРЧИК — монах; тут — гарний, красивий
- ЧЕРЧИК — червець (рослина з квітами червоного кольору)
- ЧЕСТЬ — частина
- ЧЕЧЕНЬ — тут козак-чеченець
- ЧИЖМАКИ — чоботи
- ЧИЖМИ — чоботи, черевики, взуття
- ЧИК — сорокопуд
- ЧИКЧИРИ — кавалерійські штани
- ЧИНШОВІ СЕЛЯНИ — селяни, які
користувалися земельними угіддями поміщика, за що сплачували йому
регулярний податок (чинш, оброк). З посиленням феодальної експлуатації
більшість таких селян ставала кріпаками
- ЧИНЯЙ — відчиняй
- ЧІЖМИ — чоботи, взуття
- ЧІСАР — цісар
- ЧІЧКА — квітка
- ЧОБАНИСТЕНЬКІ — великі, крупні
- ЧУГАЙ — хлопець
- ЧУГА-ЧУГАНЯ — накидка, чоловічий одяг
- ЧУГИ — верхня чоловіча одежа в Прикарпатті; шерстяна накидка, вид свитки без рукавів
- ЧУДА — поміст на судні, капітанський місток
- ЧУЖЕНИЦЯ — чужий, нерідний, іноземець
- ЧУЛКА — волосся
- ЧУПАЄ — відмова на право перебування в даній місцевості
- ЧУПЕР — чуприна, чуб
- ЧУРА — козацький слуга, помічник, товариш, довірена особа військового керівника, джура
Ш
- ШАГ — гріш, 1/2 копійки
- ШАЖОК — гріш, 1/2 копійки
- ШАЙНІ — почесні
- ШАЙНУТИ — дунути
- ШАК — адже, тому
- ШАЛАТА — салата (городина)
- ШАНДЕР — жандарм
- ШАНКРУВАТИ — розбивати
- ШАНЦІ — земляні укріплення, окопи
- ШАПКА-БИРКА — шапка з овечого смушка
- ШАПКА-ВЕРГИРКА — шапка-венгерка
- ШАПКОВ ГАЧІ ЛАТАВ — шапкою штани латав
- ШАРАХВАН — шинель
- ШАРВАРОК — примусова робота на пана; тут робота на панському дворі, а також податок у панській Польщі на утримання доріг
- ШАРКАН — в’юга
- ШАРКАНТЬОВИ — шпори
- ШАРОНКА — шеренга, ряд
- ШАТИ — одяг, багата верхня одежа, риза
- ШВАБ — німець
- ШВАЙКА — товсте шило
- ШВАК — лясь!
- ШВАРНА — моторна, жвава
- ШВЕТ — світ
- ШЕ ДНЕСЬ — ще сьогодні
- ШЕЛЬВАХ — варта
- ШЕРЕТУВАТИ — перед помолом обдирати лузгу з зерна
- ШЕСТРИ — сестри
- ШИБАТИ — кидати, гойдати
- ШИКІВАТИ — готувати
- ШИКУВАТИ — готувати
- ШИПКА-ВИРГАНКА — шапка-венгерка
- ШИРИНА — хустка
- ШИРИНКА — хустка, тут: манишка
- ШИФ — корабель, пароплав
- ШИФА — корабель, пароплав
- ШИФКАРТА — квиток на пароплав
- ШИЦКИ — усі
- ШИЦКО — усе
- ШІДЗЕМ — сім
- ШІПКА — шапка
- ШІТО — сито
- ШІФА — корабель, пароплав
- ШЛИК — рід головного убору; тут висока смушева шапка з довгим суконним верхом, який іноді закінчується китицею; в думі — з бархату
- ШЛИЧОК — рід головного убору; тут висока смушева шапка з довгим суконним верхом, який іноді закінчується китицею; в думі — з бархату
- ШЛІЄЩЕ — шлеї
- ШЛІХТУВАТИ — загладжувати тканину завареним крохмалем
- ШЛЯМПАЦ — марширування
- ШМАРИТИ — викидати
- ШМАТ — одяг, шмаття
- ШНЕЛЬФАЄР — автоматична зброя
- ШНУР — ряд
- ШОПА — хлів з двома або трьома стінами для возів та господарчих речей
- ШОР — ряд
- ШОСТАК — дрібна монета в три копійки, шість грошів
- ШПАРУВАТИ — складати, заощаджувати гроші
- ШПАЦІРУВАТИ — прогулюватися
- ШПЕРУВАТИ — складати, заощаджувати гроші
- ШРУБОК — шруб; тут пробка для пляшки з різьбою
- ШТАНДАРИ — місце на дошках під піччю
- ШТАНЦІОН — залізнична станція
- ШТАЦІЯ — станція
- ШТВЕРЦІ — шлея, пристосування для перенесення великого вантажу однією людиною
- ШТИГУЛЬКАТИ — шкутильгати
- ШТИРІ ТА БИРІ — тут назва овець
- ШТО — що
- ШТО МАТ — що має
- ШТОКГАВЗ — тут: гауптвахта, карцер
- ШТРЕД, (НА) ШТРЕД — посередині
- ШТРОВГАЗ — тут: гауптвахта, карцер
- ШТУДЕРУВАТИ — мудрувати, муштрувати
- ШТУКА — тут: шматок поля
- ШУВНИЙ — гарний
- ШУГАЙ — парубок, хлопець
- ШУГАЙЦІ — парубки
- ШУДРА — незаконна жінка
- ШУДРАТИЙ — кучерявий; прикметник від: шудра
- ШУМНИЙ — гарний, пишний, буйний
- ШУТОНЬКА — вівця
Щ
- ЩЕ ’СЬ — ти ще
- ЩИРОЗЛОТИЙ — з чистого золота
- ЩІБОРІЩІ ВІВЦІ — вівці з відбитими рогами
- ЩО МУТЬ ВОЛЮ ЙМИТИ — що матимуть волю
Ю
- Ю — її
- ЮГАС — пастух
- ЮЖ — вже
- ЮЛКА — вулиця
- ЮРКИ — кілочки, які використовують при в’язанні снопів
- ЮРКОМ В’ЯЗАТИ — в’язати снопи за допомогою юрка, спеціального дерев’яного кілочка
- ЮТРО — завтра
Я
- Я ЙСЕМ ДРУТАР — я той, хто зв’язує дротом
- ЯБКА — яблука
- ЯБКО — яблуко
- ЯВ — взяв
- ЯВ СЯ — взяв, став
- ЯДЛОВЕЦЬ — ялівець
- ЯК З ТАТАРКИ ПАСКА — іронічно: як паска з татарського зілля
- ЯКО ВЛОНИ — торік
- ЯЛА — взяли
- ЯЛИ — взяли, стали
- ЯНИЧАРИ — привілейовані піхотні війська
в султанській Туреччині, які використовувалися для каральних операцій;
відзначалися особливою жорстокістю
- ЯНИЧЕНЬКИ — привілейовані піхотні
війська в султанській Туреччині, які використовувалися для каральних
операцій; відзначалися особливою жорстокістю
- ЯР — весна
- ЯРА БДЖОЛА — рання, весняна бджола
- ЯРЕЧОК — ярок
- ЯРИЗА — ярига, нижчий військовий, поліцейський служитель; тут перекладач
- ЯРИЙ — весняний
- ЯРИЙ ВІСК — білий віск, від ранніх взяток бджіл
- ЯРМАНОК — ярмарок
- ЯРМОЛОК — ярмарок
- ЯСА — галас, шум, а також салют, привітання гарматними пострілами
- ЯСИНА — галас, крик, тривога
- ЯСИР — полон, здобич, яка складалася з населення, взятого в неволю, а також неволя, рабство
- ЯЧАТИ — кричати по-лебединому, кричати, шуміти
- ЯЧИТИ — кричати по-лебединому, кричати, шуміти